Які підстави для відмови в державній реєстрації: пояснення

16:59, 9 серпня 2023
У державній реєстрації можуть відмовити за умови подання документів, що не засвідчують набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно.
Які підстави для відмови в державній реєстрації: пояснення
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Під час державної реєстрації прав на нерухомість державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав. Про це повідомляє Офіс протидії рейдерству.

Однією з підстав для відмови в державній реєстрації є подання документів, що не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно.

Наявність такої підстави для відмови у державний реєстрації з’ясовував нещодавно Верховний Суд у справі № 906/986/21, яка стосувалася можливості реєстрації права приватної власності на земельні ділянки за приватним сільськогосподарським підприємством на підставі державного акта на право колективної власності на землю, що виданий колективному сільськогосподарському підприємству, яке було припинене внаслідок.

В 1995 році Колгоспне співтовариство (КСП) отримало державний акт, що засвідчує колективну власність на землю. В 2005 році сільська рада прийняла рішення щодо погодження проектної документації для організації території земельних ділянок (паїв) КСП та видачі державних актів на право власності на землю для громадян, що користуються реформованим КСП. У 2006 році відбулися загальні збори власників земельних паїв КСП, на яких визначено кількість осіб з правом на земельну ділянку (пай) – 471 особа. Сільська рада схвалила протокол зборів та погодила виділення земельних ділянок (паїв) на місцевості та видачу державних актів на право власності на землю власникам паїв. Спрямувала клопотання до районної державної адміністрації щодо затвердження протоколу про розподіл земельних ділянок та видачі актів власності. У січні 2000 року відбулися збори представників КСП, на яких було вирішено припинити існування КСП і створити приватно-орендне сільськогосподарське підприємство з ОСОБА_1 як засновником, якому було надано право на земельний пай. У тому ж році був зареєстрований статут приватного підприємства, заснованого на рішенні засновника. Це підприємство, що базується на власних земельних та майнових ресурсах засновника, а також на орендованих активах для виробництва сільськогосподарської продукції і товарів.

Згідно зі статутом, громадянин України ОСОБА_1 є засновником підприємства, і він особисто має право власності на майно та інші активи підприємства через своїх уповноважених осіб.

Статут визначає, що підприємство є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства (КСП), і майно, передане підприємству у режимі платного користування, залишається у володінні підприємства.

Згідно зі статутом, засновник передає підприємству земельні угіддя безстрокового платного користування, тоді як члени колишнього КСП отримують паї у режимі оренди.

Протягом жовтня 2020 р. до квітня 2021 р., приватний нотаріус зареєстрував право власності відповідача на 72 земельні ділянки загальною площею 781,5549 га, засновуючись на рішеннях та актах з передачі майна та прав від КСП до відповідача.

Однак Верховний Суд вирішив, що реєстрація права власності відповідача на земельні ділянки була необґрунтованою, оскільки створення підприємства та передача йому майна не відбулися відповідно до вимог законодавства. Також відсутні підстави для вважання, що власність на земельні ділянки автоматично перейшла до відповідача.

З наведених підстав Верховний Суд дійшов висновків, що:

  • у відповідача були відсутні правові підстави для реєстрації права власності на земельні ділянки, оскільки відповідач не набув у встановленому законом порядку права колективної власності на землю згідно з державним актом, тому у відповідача не виникло право власності на земельні ділянки;
  • у позивачів відсутні можливості захистити свої права іншим способом, ніж просити суд скасувати спірні рішення про державну реєстрацію права власності відповідача на ці ділянки та витребувати їх у відповідача, щоб забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Сьогодні день народження святкують
  • Тетяна Стефанів
    Тетяна Стефанів
    суддя Господарського суду Івано-Франківської області
  • Олена Дембіцька
    Олена Дембіцька
    суддя Чернівецького апеляційного суду