Справа колишнього керівника кримського Управління СБУ: за що заарештували Олега Кулініча

Затримання та подальший арешт колишнього керівника Головного управління СБУ в Автономній республіці Крим Олега Кулініча за підозрою у державній зраді наробили багато галасу.

З урахуванням того, що зі своєї посади Олега Кулініча звільнили ще 2 березня 2022 року, тобто фактично в день захоплення РФ Херсона, його затримання більш ніж через 4 місяці після херсонських подій, здалося дещо несподіваним.

Затримання високопоставленого співробітника СБУ представники Державного бюро розслідувань та самої СБУ коментували тоді досить стримано.

ЗМІ та громадськості лише повідомили, що Олег Кулініч підозрюється в участі у злочинній організації, державній зраді, зборі секретної інформації та передачі її спецслужбам РФ, що завдало великої шкоди територіальній цілісності, обороноздатності та суверенітету України.

Однак інформація, яка міститься в ухвалах слідчих суддів, дозволяє краще зрозуміти, які саме дії високопоставленого співробітника СБУ ставляться йому в провину.

Так, з Реєстру судових рішень можна дізнатись, що фактичне розслідування дій Олега Кулініча розпочалося 3 березня 2022 року, тобто наступного дня після того, як війська РФ захопили Херсон.

У ході розслідування слідство дійшло висновку, що Олег Кулініч з 2019 року був членом злочинної організації, яку очолював начальник 9-го (т. зв. «українського») управління Департаменту оперативної інформації 5-ї Служби ФСБ РФ Ігор Чумаков.

Крім Кулініча та Чумакова, за версією слідства, до групи входили громадяни РФ – співробітники зазначеного підрозділу ФСБ Олександр Чуліндін та Марина Терентьєва, а також громадянин України, заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони у 2010-2014 роках Володимир Сівкович.

Частково претензії до Олега Кулініча наприкінці липня були опубліковані в тексті повідомлення про підозру, підготовлену для начальника 9-го управління Департаменту оперативної інформації 5-ї Служби ФСБ РФ Ігоря Чумакова.

За версією ДБР, Олег Кулініч був на зв'язку з Володимиром Сівковичем і передавав йому конфіденційну інформацію щодо діяльності СБУ.

Наприклад, 2 червня 2019 року Кулініч під час телефонної розмови із Сівковичем повідомив йому інформацію про зустріч посадової особи з числа вищого керівництва України з працівниками патронатної служби СБУ, під час якої обговорювалася неефективна діяльність окремих керівників СБУ, а також обговорювалися можливі кадрові зміни у керівництві як СБУ, так і Державної прикордонної служби.

При цьому Кулініч та Сівкович говорили між собою про небажаність кадрових змін в СБУ.

Під час телефонної розмови 26 жовтня 2019 року Олег Кулініч передав Володимиру Сівковичу відомості, одержані ним у розмовах з іншими керівниками підрозділів СБУ щодо діяльності вищих посадових осіб України та процесів, що відбуваються у керівництві самої СБУ.

Потім, 8 січня 2020 року Кулініч, серед іншого, повідомив Сівковичу відомості про завдання, які перед ним поставило керівництво СБУ, організаційно-штатні зміни у структурі СБУ та дав свої оцінки професійним якостям деяких керівників СБУ.

Цікаво, що окрім питань, що стосуються діяльності СБУ, Кулініч та Сівкович обговорювали необхідність призначення тепер уже колишнього начальника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Андрія Наумова (покинув Україну напередодні вторгнення РФ) на посаду першого заступника голови СБУ, яку на той момент обіймав чинний т. в.о. голови СБУ Василь Малюк.

На думку Кулініча та Сівковича, перебування Андрія Наумова на посаді першого заступника голови СБУ дозволило б їм впливати на роботу Департаменту контррозвідки СБУ.

Також, Кулініч та Сівкович обговорювали можливість впровадити свою людину в оточення вже ексглави СБУ Івана Баканова, а також призначити «потрібну» людину на посаду ректора Національної академії СБУ.

19 травня 2020 року Кулініч також повідомив Сівковичу телефоном інформацію про результати оперативно-службової діяльності СБУ.

Загалом, як вважає слідство, роль Олега Кулініча полягала в тому числі й у лобіюванні призначень на ті чи інші посади в системі СБУ «потрібних» осіб, а також у спробах донести окремим керівникам СБУ (а через них і керівникам держави) думку про необхідність зміни зовнішньополітичного курсу України з євроатлантичного на нейтральний.

Крім того, в його завдання входило вербування осіб з числа громадян України, які мають конфіденційну інформацію або здатні отримати таку інформацію.

Що цікаво, за версією слідства, Кулініч зміг завербувати деяку кількість громадян України і навіть зміг вплинути на окремих керівників СБУ, вплинувши на їх рішення у бажаний для РФ бік.

Отримані від Кулініча відомості ретельно фіксувалися співробітниками ФСБ, узагальнювалися та аналізувалися, після чого передавалися своєму керівнику, тобто Ігорю Чумакову.

У свою чергу Ігор Чумаков передавав отримані відомості керівництву ФСБ.

Особливу роль ФСБ відводило Олегу Кулінічу напередодні та в день вторгнення РФ в Україну – 24 лютого 2022 року.

В той час Головне управління СБУ в АР Крим розташовувалося в Херсоні і стежило за діями російських військових у Криму.

Очевидно, розуміючи, що приховати підготовку до вторгнення в Україну повністю не вдасться, куратори Кулініча з ФСБ заздалегідь зажадали від нього вжити заходів щодо приховання інформації про плани та наміри РФ, яку його підлеглі могли отримати під час проведення заходів щодо угруповання військ РФ у Криму, від вищого керівництва СБУ.

Оскільки саме Олег Кулініч був відповідальним за своєчасне інформування керівництва СБУ про дії збройних сил РФ у Криму, то він, за версією слідства, зробив усе можливе для виконання «доручення» ФСБ.

Як зазначено в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду Києва, напередодні вторгнення РФ співробітники Головного управління СБУ в АР Крим створили службовий чат у месенджері Element для швидкого обміну оперативною інформацією щодо ситуації на суміжній території Криму.

У цей чат співробітники СБУ скидали, зокрема, інформацію, отриману в результаті роботи на контрольних пунктах в'їзду-виїзду на адміністративному кордоні Криму та Херсонської області.

О 01 годині 3 хвилини 24 лютого 2022 року заступник начальника Головного управління СБУ в АР Крим опублікував у службовому чаті інформацію про те, що вторгнення РФ з території Криму може розпочатися о 4:00.

Відповідна інформація стала відома внаслідок радіоперехоплення переговорів противника.

З цим повідомленням Олег Кулініч ознайомився о 01 годині 11 хвилині, після чого в цьому ж чаті наказав підлеглим підрахувати кількість зосередженої РФ бронетехніки.

Далі, відповідно до відомчих інструкцій, відповідний спеціаліст СБУ підготував шифроване інформаційне повідомлення про час передбачуваного вторгнення РФ, яке мало бути передано по захищених каналах зв'язку в Центральний апарат СБУ для подальшої доповіді керівництву країни.

Однак Кулініч, ознайомившись як із повідомленням у службовому чаті, так і з підготовленим шифрованим інформаційним повідомленням, не підписав це повідомлення, що унеможливило його відправлення до Києва, а також не доручив іншим співробітникам СБУ довести цю інформацію до керівництва СБУ.

Таким чином, за версією слідства, керівництво СБУ та Збройних сил залишилося без інформації щодо запланованого РФ вторгнення в Україну з території Криму.

2 березня, після втрати Херсона, Олег Кулініч був звільнений з посади керівника кримського главку СБУ, але 5 березня Іван Баканов призначив його офіцером з особливих доручень І категорії групи помічників та консультантів керівництва СБУ.

О 17:00 16 липня 2022 року Олег Кулініч був затриманий в Києві, а 18 липня заарештований рішенням суду на два місяці, тобто до 13 вересня.

Цікаво, що вивчаючи мотиви протиправних дій Олега Кулініча, слідство дійшло висновку, що вони були обумовлені тим, що Кулініч за роки служби не зміг реалізувати себе в СБУ і внаслідок цього страждав комплексом неповноцінності.

У разі обвинувального вироку суду Олег Кулініч отримає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.