Суддя ВП ВС окреслила тенденції в судовій практиці щодо оскарження постанов нотаріуса та участі нотаріуса в судовому процесі

Суддя Великої Палати Верховного Суду Ольга Ступак висвітлила тенденції в судовій практиці щодо оскарження постанов нотаріуса та участі нотаріуса в судовому процесі під час науково-практичного вебінару «Постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії: оскарження, вплив на спадкові правовідносини, участь нотаріуса у судовому процесі», повідомляється на сайті ВС. 

Вона зауважила, що за старим процесуальним законодавством більшість справ про оскарження постанов нотаріуса були пов’язані з оскарженням саме відмов нотаріуса у вчиненні певної нотаріальної дії. Нині ж оскарження і відмов нотаріуса, і певної дії нотаріуса здійснюється в позовному провадженні в межах однієї процедури. Це дещо спростило розуміння судових процесів у таких категоріях справ.

Ольга Ступак зосередилася на оскарженні дій нотаріуса.

За її словами, у довоєнний період найбільшу частину в такій категорії спорів становили справи щодо оскарження дій нотаріуса при здійснені державної реєстрації права на нерухоме майно на підставі іпотечних застережень та про визнання виконавчих написів нотаріусів недійсними.

У воєнний час на фоні загального збільшення кількості спадкових спорів зросла і кількість справ про оскарження відмов нотаріуса у видачі свідоцтв про право на спадщину.

Так, у постанові КЦС ВС від 20 липня 2022 року у справі № 461/2565/20 за позовом щодо скасування постанови державної нотаріальної контори про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом Верховний Суд зазначив, що відсутність у тексті заповіту відомостей про те, що заповідач через фізичні вади здоров’я не може сам прочитати заповіт, а також вчинення ним власноруч напису, що заповіт йому прочитано вголос, його зміст йому зрозумілий та з його слів записано правильно, вказує на те, що підстав для кваліфікації заповіту як нікчемного немає. Отже, немає й підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії.

В іншій справі (постанова КЦС ВС від 28 вересня 2022 року у справі № 520/8593/17) ВС погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що встановлення державним нотаріусом особи на підставі паспорта громадянина України, який не містив фотокартки при досягненні особою 45-річного віку, не може бути підставою для визнання недійсною заяви про відмову від спадщини. Водночас такі дії нотаріуса можуть стати підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Також Ольга Ступак нагадала про те, що постанова приватного нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, який оскаржується в судовому порядку, до вирішення судом справи є правомірною, оскільки предметом нотаріальної діяльності є безспірні справи щодо реалізації цивільних прав, а Законом України «Про нотаріат» не передбачено ухвалення нотаріусом постанови про зупинення нотаріальних дій. Такий висновок наведено в постанові КЦС ВС від 24 січня 2024 року у справі № 511/1875/21.

Спікерка зупинилася і на постанові КЦС ВС від 19 квітня 2023 року у справі № 357/8270/20, яка стосувалася оскарження постанови приватного нотаріуса про відмову видати дублікати договорів дарування. У цій справі КЦС ВС констатував, що факт наявності між батьками спору щодо управління майном своєї неповнолітньої дитини не може бути підставою для визнання незаконною відмови нотаріуса у видачі дублікатів правовстановлювальних документів на майно, оскільки відсутність їх оригіналів у матері не свідчить про їх втрату або зіпсування в разі наявності оригіналів цих документів у батька.

Ще одна ситуація, за якої нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, – звернення особи щодо вчинення такої дії, якщо ця особа внесена до Єдиного реєстру боржників, незалежно від того, є особа боржником за основним зобов’язанням чи майновим поручителем (постанова КЦС ВС від 16 червня 2021 року у справі № 757/22958/19-ц).

Стосовно перебігу позовної давності суддя висвітлила висновки, наведені в постанові Об’єднаної палати КЦС ВС від 13 березня 2023 року у справі № 554/9126/20:

– початок перебігу позовної давності за позовами про стягнення заборгованості у зв’язку з невиконанням зобов’язань у договірних правовідносинах з визначеним строком виконання починається зі спливом цього строку;

– вчинення нотаріусом виконавчого напису не впливає на перебіг позовної давності, а саме не перериває та не зупиняє її перебіг;

– визнання судом виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, не впливає на перебіг позовної давності;

– визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме по собі не є поважною причиною пропуску позовної давності.

Також у червні 2024 року ОП КЦС ВС констатувала, що наявність підстав для визнання недійсними торгів має встановлювати суд саме на момент їх проведення. Рішення суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не має зворотної дії в часі та не може породжувати правові наслідки, в тому числі й щодо недійсності торгів, або впливати на інші юридичні факти, що настали до набрання законної сили рішенням суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (постанова ОП КЦС ВС від 3 червня 2024 року у справі № 587/2230/21).

Зосередилася Ольга Ступак і на практиці ВС стосовно розв’язання питань з процесуального права у справах за участю нотаріуса.

Наприклад, у постанові від 7 липня 2021 року у справі № 369/14294/17, у якій позивач заявив вимогу про визнання протиправним, скасування рішення про державну реєстрацію права власності до приватного нотаріуса, КЦС ВС зазначив, що державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, не є належним відповідачем у справі про скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно.

Окрім цього, як акцентувала суддя, у справі за позовом особи, яка вчинила відмову від прийняття спадщини на користь спадкоємця за законом, про визнання недійсним такого одностороннього правочину, як відмова від прийняття спадщини на користь спадкоємця за законом, належним відповідачем є спадкоємець, на користь якого вчинена відмова, а не нотаріус чи нотаріальна контора.

Так само у справі за позовом заінтересованої особи (зокрема, іншого спадкоємця) про визнання недійсним заповіту, належним відповідачем є особа, на користь якої складено заповіт, а не нотаріус чи нотаріальна контора (постанова КЦС ВС від 22 серпня 2022 року у справі № 136/2075/19).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.