Особа, яка брала участь у ліквідації ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, прирівнюється за правовим статусом до учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідної категорії, а отже має право на пенсію із зменшенням пенсійного віку на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таку правову позицію сформулював Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.
У справі, що розглядалася, позивач двічі звертався до Пенсійного фонду України із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсійний орган відмовив позивачеві в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, оскільки зазначений Закон передбачає зменшення пенсійного віку для осіб, які працювали або проживали на території радіоактивного забруднення.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково. Апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у задоволенні позовних вимог, зауваживши, що позивач не надав відповідачеві посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи. Зазначення у посвідченні позивача про наявність у нього права на пільги та компенсації, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не свідчить про те, що він має право на призначення пенсії на підставі ст. 55 цього Закону, оскільки вказаний Закон визначає інші пільги та компенсації для учасників ліквідації ядерних випробувань.
КАС ВС скасував рішення судів попередніх інстанцій та ухвалив нове – про часткове задоволення позову.
Суд зазначив, що з аналізу законодавства вбачається, що особа, яка брала участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, прирівнюється за правовим статусом до учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідної категорії, а отже має рівні права та пільги, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
З огляду на те, що позивач, який понад два роки (1987–1989) служив на Семипалатинському полігоні в зоні підвищеного радіаційного ризику, в силу прирівняння його за статусом до учасників ліквідації аварії на ЧАЕС має право на пенсію зі зменшенням пенсійного віку.
Верховний Суд також зауважив, що законодавством не передбачено переліку документів, які має подати позивач як учасник ліквідації ядерних аварій для підтвердження особливого статусу, що надає йому право на призначення пенсії відповідно до норм ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Застосування до учасників ліквідації ядерних аварій переліку, передбаченого для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, за аналогією є об’єктивно неможливим, оскільки обставини набуття статусу суттєво різняться. Очевидно, що позивач, який проходив службу на Семипалатинському полігоні, не має стосунку до ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відсутність механізму реалізації права, передбаченого законом, зокрема, щодо переліку документів, необхідних для призначення пенсії, не може бути підставою для позбавлення чи обмеження цього права.
Позивач надав відповідачеві наявні в нього документи, які були достатніми для визнання за ним статусу учасника ліквідації ядерних аварій третьої категорії.
Зважаючи на вищенаведене, Суд зазначив, що відповідач не мав відмовити в перерахунку пенсії з підстав, наведених у рішенні. Отже, це рішення є протиправним і підлягає скасуванню.
З постановою Верховного Суду від 21 вересня 2023 року у справі № 280/6884/21 (адміністративне провадження № К/990/32012/22) можна ознайомитись за посиланням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.