Другий сенат Конституційного Суду України 10 травня на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Менчинського Сергія Віталійовича щодо відповідності Конституції України окремого припису абзацу третього пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113‒ІХ (далі – Закон).
«Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко зазначив, що Сергій Менчинський звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність пункту 14 частини першої статті 92, частині другій статті 1311 Конституції України припис абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону „в частині оплати праці працівників органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України“.
Згідно з абзацом третім пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону „за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури“.
Автор клопотання зазначає, що оспорюваний припис Закону зменшує розмір визначеної частиною третьою статті 81 Закону України „Про прокуратуру“ „заробітної плати прокурора, звужує зміст та обсяг прав <…> на заробітну плату“. Заявник вважає, що „заробітна плата прокурорів, як елемент організації та порядку діяльності прокуратури в розумінні статті 1311 Основного Закону України, має визначатися виключно законом, а не постановою Кабінету Міністрів. Процес атестації працівників прокуратури, розпочатий відповідно до Закону з вересня 2019 року ніяким чином не повинен був ставити прокурорів у нерівне становище в частині оплати їх праці при однакових службових обов’язках, що можна розцінювати як посягання на гарантію незалежності їх діяльності та порушення принципу належного матеріального забезпечення прокурорів, своєрідний прояв дискримінації“.
До того ж суб’єкт права на конституційну скаргу вказує, що внаслідок застосування судами оспорюваного припису Закону були порушені „його конституційні права та гарантії, встановлені“ статтею 21, частиною третьою статті 22, частинами першою, другою статті 24, частиною першою статті 41, частиною четвертою статті 43, частиною першою статті 64 Конституції України.
Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні була присутня представниця суб’єкта права на конституційну скаргу Віталія Менчинська», - розповіли у відділі комунікацій КСУ та правового моніторингу.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.