Юридична академічна наука виявилася нікому не потрібною – результат аудиту Національної академії правових наук

Рахункова палата 10 грудня затвердила і оприлюднила результати аудиту Національної академії правових наук за 2021-2024 роки.

Аудиту підлягали як власне саме Національна академія правових наук, так і шість наукових установ, що перебувають у сфері відання Академії.

Мова йде про такі установи:

Науково-дослідний інститут правового забезпечення інноваційного розвитку Національної академії правових наук

Науково-дослідний інститут державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук

Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук

Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук

Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук

Державна наукова установа «Інститут інформації, безпеки, і права Національної академії правових наук»

Що виявив аудит

Аудит Рахункової палати виявив низку системних проблем в діяльності Національної академії правових наук та підпорядкованих їй установ.

Це, зокрема, відсутність належного фінансування наукової діяльності з боку держави, відсутність належного матеріально-технічного забезпечення Академії та науково-дослідних інститутів, численні проблеми в управлінні Академією та хаос в сфері розпорядження її майном.

Так, вже протягом тривалого часу наукові установи, що перебувають у віданні НАПрН України, не забезпечуються фінансуванням у необхідному обсязі та не планують капітальних видатків. Здебільшого наукові установи забезпечуються фінансуванням лише на заробітну плату та нарахування на неї.

Апарат президії Академії правових наук та підвідомчі наукові установи забезпечені кадрами неповною мірою, зокрема, станом на 01.07.2024 рівень укомплектованості становить 70% (у т. ч. наукових працівників – 72%.).  

Аналіз вікового складу наукових працівників наукових установ, що перебувають у віданні НАПрН України, засвідчив, що кількість наукових працівників передпенсійного та пенсійного віку значно перевищує кількість наукових працівників до 40 років.  

Середній вік наукових співробітників апарату президії НАПрН України становить в середньому 52 роки. Середній вік дійсних членів (академіків) – 70 років, членів-кореспондентів – 66 років.

Як наслідок, проблемним є питання взаємозамінності наукових кадрів.

Також є проблеми і у матеріальному забезпеченні - ступінь фізичного і морального зношення комп’ютерної техніки та обладнання НАПрН України та наукових установ становить від 80% до 100%.

Будівлі та приміщення як Академії наук, так і науково-дослідних інститутів потребують капітальних ремонтів.

Держава і Академія правових наук

Однак чи не найбільша проблема полягає в тому, що фактично Академія існує сама для себе – держава здебільшого не зацікавлена у результатах її діяльності.

Хоча Академія та шість наукових установ, що перебувають у її віданні, як це й визначено нормативними актами, «працюють над удосконаленням механізмів правового регулювання суспільних відносин», «беруть участь у розробці й експертизі нормативно-правових актів», «забезпечують правову підтримку державним органам, органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, органам судової влади та громадянам України, які постраждалим від військової агресії», до реальних результатів роботи Академії є питання.

Як зазначено у висновках Рахункової палати, наукові установи, що перебувають у віданні Академії правових наук, у 2021–2023 роках та у І півріччі 2024 року провели фундаментальні наукові дослідження за 58 темами (з них завершено 28), що становить 100% запланованих на відповідні періоди. Ще 30 тем знаходяться у процесі виконання.

За результатами фундаментальних наукових досліджень розроблено 41 проект нормативно-правових актів у 2021 році, 50 – у 2022 році, 60 – у 2023 році та 9 проєктів за І півріччя 2024 року.

Тематичні плани фундаментальних наукових досліджень наукових установ Академії правових наук на 2021–2023 роки виконані на 100%.

Тематика фундаментальних наукових досліджень у 2021–2024 роках формувалась НАПрН України самостійно, що хоча й передбачено її статусом самоврядної наукової організації, однак відсутність критеріїв визнання наукових досліджень і науково-технічних розробок такими, що відповідають пріоритетним тематичним напрямам, унеможливлює здійснення аналізу тематики наукових досліджень.

Також виявилося неможливим оцінити відповідність виділення та використання коштів на зазначені дослідження з Державного бюджету реальним пріоритетним потребам держави у наукових дослідженнях у галузі права.

При цьому участь Академії правових наук в реалізації державної правової політики здійснювалась в умовах відсутності дієвої координації та взаємодії Кабінету Міністрів України, Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, МОН і наукових установ.

Цікаво, що практичні результати діяльності Академії правових наук та науково-дослідних інститутів, зокрема у сфері надання науково-правових висновків на законопроекти з тих чи інших питань, а також власне розробка самих законопроектів, розроблених під час виконання фундаментальних наукових досліджень, здебільшого не викликали інтересу у органів державної вдали, які, за логікою, навпаки мають бути зацікавлені в отриманні якісних експертних висновків та законопроектів.

«Переважна більшість листів-відповідей державних органів та установ, яким надсилались законопроекти і науково-правові висновки, містить загальні формулювання про те, що документи розглядалися, були чи будуть враховані в роботі, або ж відповіді взагалі не надані», - зазначено у Звіті Рахункової палати.

Як наслідок такого стану речей, Рахункова палата дійшла висновку, що «за відсутності державного замовлення на наукові розробки у сфері права, механізмів практичного застосування результатів фундаментальних наукових досліджень втрачається зв'язок між державою і наукою».

З повним текстом результатів аудиту Національної академії правових наук можна ознайомитися нижче:

Нагадаємо, що раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про результати аудиту Вищого антикорупційного суду за 2019-2024 роки.

Автор: В’ячеслав Хрипун 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.