Роботодавців зможуть штрафувати за відмову відпустити працівника на судові засідання – парламент розгляне законопроект про суд присяжних

Голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов 7 жовтня зареєстрував у парламенті проект постанови про прийняття за основу законопроекту
3843 про суд присяжних. Як раніше писала «Судово-юридична газета», йдеться про модель суду присяжних за іноземним зразком – тобто, коли вирішувати долю обвинуваченого буде Лава присяжних, а головуючий суддя – затверджувати вердикт присяжних.

Хто стане присяжним фактично вирішуватиме «сліпий» жереб – обирати їх буде автоматизована система з реєстру, сформованого на базі Державного реєстру виборців, що його веде ЦВК. Відмовитися від такої честі можна буде лише за окремо визначених в законі обставин, наприклад, декретна відпустка чи догляд за дитиною.

В якості «пряника» присяжним пропонують платити, виходячи з посадового окладу судді першої інстанції (63 тисячі грн на місяць), а в якості «батога» – штрафи у разі ігнорування обов’язку бути присяжним.

Якщо ж людина просто «не хоче» чи «не може», то це не буде підставою для того, щоб громадянин не виконував свій обов’язок, і призведе до штрафу.

До того ж, штраф зможуть накласти і на роботодавця, який не виявляє бажання відпускати свого працівника до суду.

Нагадаємо, що іншим законопроектом 11387 пропонується розмір штрафів за неявки та неповагу до суду значно збільшити. Так, за прояв неповаги до суду будуть штрафувати до 3400 грн, за повторне порушення – 6800 грн.  У разі неприбуття на виклик судді штраф становитиме до 12 112 грн (наразі – до 6056 грн).

Роботодавці повинні будуть надати списки працівників

Отже, Комітет Верховної Ради з питань правової політики, який очолює колишній суддя Денис Маслов, раптом вирішив рекомендувати до ухвалення в першому читанні внесений ще у липні 2020 року законопроект 3843 про суд присяжних. Склад Лави присяжних буде формуватися на основі випадкового автоматизованого відбору кандидатів у присяжні із числа громадян, які постійно проживають у відповідному «суддівському окрузі».

«Здійснення правосуддя громадянином України, якого обрано як присяжного, є не лише правом, а й конституційним та громадянським обов’язком» - записали автори у проекті.

Неприбуття або несвоєчасне прибуття для участі в доборі складу Лави присяжних чи в судове засідання без поважних причин буде вважатися неповагою до суду і призведе до штрафу.

Одне з основних питань, яке стояло і до повномасштабного вторгнення, стосується того – де взяти присяжних, які б погодилися брати участь у засіданнях, і мали на це згоду роботодавця, адже їм потрібно буде відлучатися від роботи.

Відповідно до законопроекту, відповідальною за формування та ведення Реєстру кандидатів у присяжні буде Державна судова адміністрація, яка буде вести його на підставі даних Державного реєстру виборців та інших державних реєстрів. Для формування списку кандидатів у присяжні ДСА та її територіальні органи отримають право отримувати з Реєстру інформацію про виборців, що містить персональні дані. Порядок функціонування системи випадкового (сліпого) автоматизованого відбору кандидатів у присяжні для їх виклику в судове засідання встановить ДСА.

Роботодавець (керівник установи чи організації незалежно від підпорядкування і форм власності) зобов’язаний буде вивільнити кандидата в присяжні і присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя. Відмова у вивільненні вважатиметься неповагою до суду. Тобто, роботодавця зможуть притягнути до відповідальності.

Крім того, посадові особи та керівники підприємств, установ та організацій зобов’язані будуть за запитом ТУ ДСА надати необхідну інформацію для складання списків кандидатів у присяжні. За ненадання, відмову в наданні, надання неповної або спотвореної інформації, а також надання інформації поза встановленими строками, посадові особи і керівники підприємств, установ та організацій будуть нести відповідальність.

Автори законопроекту передбачають, що присяжним за час виконання ними обов’язків у суді виплачується грошова винагорода, розрахована з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням подобового фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному ДСА. Також присяжним пропонують відшкодовувати витрати на проїзд і наймання житла, виплачувати добові. Зазначені виплати планують здійснювати за рахунок коштів Державного бюджету України територіальними управліннями ДСА. Втім, чи вистачить на це коштів, поки невідомо. Можливо, «бюджет» під присяжних планують знайти завдяки штрафам, які виписуватимуть підприємствам.

Слід зазначити, що Міністерство юстиції у своєму висновку зазначило, що законопроект не підтримує. Адже він не передбачає змін до КПК.

«Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон №1402-VIII, а порядок кримінального провадження – Кримінальний процесуальний кодекс України.

Відповідно до частини першої статті 1 вказаного Кодексу порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Враховуючи зазначене, вважаємо за доцільне норми щодо складу суду присяжних, вимог до присяжного, прав та обов’язків присяжного, порядку добору присяжних, гарантій незалежності та матеріально-фінансового забезпечення присяжного передбачити у главі 3 розділу ІІІ Закону № 1402-VIII. Процесуальні ж питання здійснення правосуддя судом присяжних, зокрема, прийняття, винесення та оскарження вердикту суду присяжних мають бути визначені у процесуальному законі» - вказали у Мінюсті.

Зазначимо, що присяжні існують у кримінальних справах і зараз. Так, відповідно до КПК кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних.

Втім, і зараз знайти їх досить складно.

«У моєму суді вже майже три роки немає присяжних, оскільки райадміністрація так і не затвердила списку присяжних, бо ніхто не хоче зголошуватися. Яка Лава присяжних? Ці справи взагалі не розглядатимуться роками» - коментують законопроект судді.

«Колись були два народні засідателі, і то не можна було допроситись, щоб прийшли в судове засіданні, а присяжних – хто буде забезпечувати їх явку, і для чого це і кому потрібно, незрозуміло» - зазначають юристи.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.