Суд та інші органи не мають права перебирати на себе обов’язки перекладача, користуватися його правами й нести відповідальність, а тому зазначення головуючим у справі, що в разі нерозуміння обвинуваченим обставин справи переклад буде виконаний суддею, є порушенням права на захист через незабезпечення перекладача у кримінальному провадженні. На це вказав Верховний Суд у постанові від 24 липня 2024 року по справі 521/15479/21.
Обставини справи
Місцевий суд визнав винуватою та засудив особу за ч. 4 ст. 186 КК. Апеляційний суд змінив цей вирок суду частині вирішення цивільного позову та речових доказів.
У касаційній скарзі захисник стверджує, що засуджений є громадянином Республіки Азербайджан, українською мовою не володіє та не розмовляє, а відповідно до вимог ст. 29 КПК кримінальне провадження здійснюється українською мовою.
Проте під час досудового розслідування та в суді першої інстанції перекладача особі надано не було, процесуальні документи на азербайджанську чи російську мову перекладені не були, чим істотно порушено його право на захист.
Позиція Верховного Суду
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду скасував рішення судів попередніх інстанцій та призначив новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування позиції ККС зазначає, що судові рішення, якими суд закінчує судовий розгляд по суті, надаються сторонам кримінального провадження у перекладі на їх рідну або іншу мову, якою вони володіють. Переклад інших процесуальних документів кримінального провадження, надання копій яких передбачено цим Кодексом, здійснюється лише за клопотанням зазначених осіб.
Перекладу підлягають не всі документи кримінального провадження, а тільки основні, що дають можливість обвинуваченому бути ознайомленим з порушеною проти нього справою та мати можливість викласти суду свою версію подій.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, засуджений є уродженцем м. Санкт-Петербурга рф та громадянином Республіки Азербайджан, українською мовою не володіє.
На досудовому слідстві була отримана заява від засудженого про відмову від послуг перекладача на азербайджанську мову, оскільки він розуміє російську мову. З технічних носіїв інформації, на яких зафіксовано судові засідання в місцевому суді вбачається, що засуджений не розуміє українську мову та дає показання виключно російською мовою.
Зазначення головуючим по справі, що в разі нерозуміння особою обставин справи переклад буде виконаний суддею, є порушенням права на захист, що виразилось у незабезпеченні обвинуваченому права на перекладача.
ККС наголосив, що суд та інші органи не мають права перебирати на себе обов’язки перекладача, користуватися його правами та нести відповідальність. З наведеного слідує, що в місцевому суді засуджений не був забезпечений перекладачем відповідно до положень ст. 29 КПК.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.