Держаудитслужба вирішила, що вона може бути ревізором судів, попри норми Конституції

Державна аудиторська служба вирішила, що, починаючи з серпня 2024 року, вона має провести ревізію судів. У звʼязку із чим потрібні масові перевірки судів, що саме збирається перевіряти служба, кого саме будуть перевіряти - невідомо. Втім, новий «ревізор» вже попередив суди, що буде застосовувати до них заходи впливу, якщо ті посміють не допускати до перевірки.

Слід нагадати, що подібна практика мала місце на початку 2011 року, коли ревізувати суди вирішило Контрольно-ревізійне управління (КРУ). Тоді це стало формою своєрідного тиску і призвело до серйозного конфлікту, в який довелося втрутитися Раді суддів України.

Як писала «Судово-юридична газета», Рада суддів нинішнього складу теж відреагувала на таке раптове втручання Держаудитслужби. Раптове - адже з часу створення в 2015 році таких спроб Служба ще не вживала. Тим більш, під час воєнного стану, коли чимало судів намагаються привести свою роботу до ладу в умовах руйнувань, відсутності світла, дефіциту кадрів та обмеженого фінансування.

При цьому, Державна аудиторська служба, навіть не розібравшись у правових питаннях, погрожує кримінальною відповідальністю судам.

Зокрема, в РСУ нагадали, що фінансово-ревізійними перевірками в судах та в органах системи правосуддя займається Рахункова палата, яка вже складала за наслідками таких перевірок відповідні звіти. Наприклад, у грудні 2023 року Рахункова палата затвердила звіт щодо перевірки бухгалтерських документів та фінансової звітності апеляційних господарських судів за 2020-2023 роки.

«Жодною нормою Конституції чи нормоюзакону про Кабміну, Кабінет Міністрів та органи виконавчої влади (в тому числі і Державну аудиторську службу) не наділено повноваженнями здійснення будь-якого контролю за діяльністю органів судової влади.

Якщо КМУ не надiлений жодними контрольними функцiями щодо судовоi влади, то i Державна аудиторська служба, яка є центральним органом виконавчоi влади, дiяльнiсть якого спрямовуеться i координується Кабiнетом Miністрів через Mіністра фiнансiв та який реалiзує державну полiтику у сферi державного фiнансового контролю, тим бiльше, не може перебирати на себе тaкі функцii.  

В той же час статтею 98 Конституцiї визначено, що контроль вiд iмeнi Верховної Ради за надходженням коштiв до Державного бюджету та їх використанням здiйснює Рахункова палата»», - вказали у Раді суддів.

Тут слід нагадати, що Конституційний Суд України в рішенні від 27.10.2020 № 13-р/2020 зазначив, що будь-які форми та методи контролю у виді перевірок, моніторингу тощо функціонування та діяльності судів повинні реалізовуватись лише органами судової влади та виключати створення таких органів у системі як виконавчої, так і законодавчої влади. У підсумку Конституційний Суд України наголосив на тому, що створюючи відповідні органи, запроваджуючи відповідальність (санкції), окремі види контролю, законодавець повинен виходити з принципів незалежності судової влади, невтручання у діяльність судів та суддів.

Поки невідомо, якої позиції дотримується у цьому питанні Уряд, тож «Судово-юридична газета» звернулася із відповідним запитом.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій