Доцільність проведення дактилоскопічної експертизи для вирішення питання про наявність чи відсутність слідів папілярних візерунків та їх ідентифікацію залежить від чинників, зумовлених обставинами справи і тактикою розслідування, та охоплюється свободою розсуду слідчого, прокурора в межах їхніх процесуальних повноважень. На це вказав Верховний Суд у постанові від 6 червня 2024 року по справі №489/2769/22.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
Місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, визнав винуватою та засудив особу за ч. 2 ст. 307 КК.
У касаційній скарзі засуджений стверджує, що належність йому вилученого під час обшуку за місцем його проживання наркотичного засобу не доведено з урахуванням того, що у зазначеному місці він проживав не сам, доступ сторонніх осіб до місця виявлення канабісу був вільним, у тому числі під час проведення обшуку, а судових дактилоскопічних експертиз для вирішення питання про наявність на пакетах із наркотичним засобом слідів папілярних візерунків засудженого у справі не проводилося.
Позиція Верховного Суду
ККС залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій. В обґрунтування позиції ККС зазначає, що як встановлено у справі, засуджений на час викриття його у злочинній діяльності проживав удвох з матір’ю, причетності якої до злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів правоохоронні органи не встановили. З огляду на зазначені обставини у своїй сукупності і взаємозв’язку суди визнали доведеним поза розумним сумнівом те, що наркотичний засіб помістив у шафу літньої кухні та зберігав там саме засуджений.
Законності й обґрунтованості таких висновків не спростовує непроведення у справі судової дактилоскопічної експертизи для вирішення питання про наявність чи відсутність на пакетах з вилученою речовиною слідів папілярних візерунків та їх ідентифікацію, на що захисник посилається в обґрунтування своїх касаційних вимог. Виконання згаданого експертного дослідження з огляду на положення ч. 2 ст. 242 КПК не було обов’язковим.
Проведення чи непроведення відповідної експертизи охоплювалося свободою розсуду слідчого, прокурора у межах їх процесуальних повноважень, визначених статтями 36, 40 КПК, залежно від необхідності, доцільності й інших чинників, зумовлених обставинами справи і тактикою розслідування.
Отже, непроведення перевірки належності канабісу засудженому експертним шляхом не свідчить про порушення вимог кримінального процесуального закону і не ставить під сумнів винуватість засудженого у незаконному придбанні і зберіганні наркотичного засобу з метою збуту.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.