Цивільним процесуальним законодавством не передбачено такої форми участі прокурора в цивільному судочинстві, як подання заяви про перегляд заочного рішення.
Апеляційне оскарження заочного рішення прокурором в інтересах держави в особі відповідача має відбуватися без попереднього подання заяви про перегляд заочного рішення до суду, що ухвалив таке рішення. На це вказав Верховний Суд у постанові від 3 червня 2024 року у справі №183/8338/21.
Обставини справи
Так, Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу прокурора у справі за позовом члена агровиробничого об’єднання до Новомосковської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, про визнання права на земельну частку (пай).
Суди встановили, що у період з 10 січня 1987 року до 11 листопада 1996 року позивач працював та був членом Агровиробничого об’єднання пайовиків (АВОП) Новомосковського району Дніпропетровської області, яким було проведено розпаювання земель. При складанні списків осіб – членів АВОП, які мають право на земельну частку (пай) (додаток до державного акта), для видачі сертифікатів на право на земельну часку (пай) позивач туди не був внесений.
АВОП було реорганізоване в сільськогосподарський виробничий кооператив, діяльність якого припинена у зв’язку з визнанням його банкрутом. Посилаючись на те, що сертифікат на право на земельну частку (пай) не отримував, а також не отримував державний акт на право приватної власності на землю, однак вважає себе таким, що не втратив право на отримання земельної частки (паю), оскільки був членом колгоспу, позивач просив визнати за ним право на земельну частку (пай). Заочним рішенням суду першої інстанції позов задоволено.
Суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу прокурора, який діє в інтересах держави в особі відповідача Губиниської селищної ради Новомосковського району, на заочне рішення повернув. Суд апеляційної інстанції керувався тим, що прокурор, діючи в інтересах відповідача, звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою з порушенням визначеного нормами цивільного процесуального права порядку перегляду заочного рішення.
Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, переглядаючи справу, не погодився з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Глава 8 «Заочний розгляд справи» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення.
Відповідно до частини першої статті 284 ЦПК заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. У частинах другій та третій статті 288 ЦПК передбачено, що позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Участь прокурора в судовому процесі повинна бути виправданою та лише з підстав, передбачених законом.
Представництво інтересів прокурором в цивільному судочинстві слід відрізняти від інституту представництва, тому прокурора не слід розглядати як представника, він є самостійним суб’єктом та діє на підставі статей 56–57 ЦПК.
У межах підстави участі прокурора у некримінальних провадженнях необхідно розрізняти дві складові:
У визначених законом випадках прокурор може за своєю ініціативою в інтересах держави в особі відповідача вступити у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, зокрема, після ухвалення рішення судом першої інстанції.
ЦПК передбачає, що відповідач може подати апеляційну скаргу на заочне рішення лише у разі залишення його заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Саме бездіяльність відповідача – органу державної влади (неподання відзиву, неявка у судове засідання, неподання заяви про перегляд заочного рішення) і свідчить про бездіяльність органу державної влади, на який законом покладено обов’язок представлення інтересів держави у відповідних правовідносинах, що становить суб’єктивну складову підстави участі прокурора в цивільному судочинстві.
Зважаючи на зазначене, прокурор не зобов’язаний подавати у цьому разі заяву про перегляд заочного рішення, однак він наділений правом апеляційного оскарження. ЦПК не передбачає такої форми участі прокурора у цивільному судочинстві, як подання заяви про перегляд заочного рішення.
Апеляційне оскарження заочного рішення прокурором в інтересах держави в особі відповідача має відбуватися без попереднього подання заяви про перегляд заочного рішення до суду, що ухвалив таке рішення.
З урахуванням викладеного Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права (статей 284, 287 ЦПК України) у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2023 року у справі № 202/3829/16-ц (провадження № 61-1930св23), від 21 червня 2023 року у справі № 175/3593/20 (провадження № 61-2785св23), від 15 серпня 2023 року у справі № 178/2124/21 (провадження № 61-7811св23).
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.