У парламенті повернулися до питання регулювання Telegram в Україні. Базою обговорення став законопроект народного депутата Миколи Княжицького 11115.
Як раніше писала «Судово-юридична газета», цим законопроектом пропонується зобов’язати Telegram на вимогу Національної ради розкривати структуру власності, а також джерела фінансування, призначити свого представника в Україні, забороняти поширення певної інформації, забезпечувати право на відповідь тощо. Також пропонується заборонити державним органам і посадовцям користуватися Telegram, якщо його структура власності розкрита не буде і відповідно в Україні її визнають «непрозорою». Пропонується також у разі нерозкриття власником Telegram даних про структуру власності заборонити використовувати соцмережу банкам для інформування клієнтів тощо.
Отже, 10 липня Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, який очолює Микита Потураєв, і Комітет Верховної Ради з питань свободи слова, який очолює Ярослав Юрчишин за підтримки проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні» провели круглий стіл з обговорення вказаного законопроекту.
Як вказав Микола Княжицький, «про небезпечність телеграму регулярно нагадують усі державні органи, серед них - РНБО, СБУ, Нацполіція, Міноборони тощо. Тож немає суперечки, що треба врегульовувати такі платформи. Спір може стосуватися лише того, в який спосіб це зробити»..
Він акцентував, що платформи спільного доступу до інформації зараз «перебувають в сірій зоні законодавства», і згадуються лише частково в Законі України «Про медіа».
Заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук нагадала, що в європейському законодавстві медіа та платформи спільного доступу до інформації регулюються різними актами і регулятори не можуть бути однаковими. А Закон «Про медіа» надав можливість реєструватися як медіа окремим користувачам цих платформ, «які поводяться як медіа».
Учасники дискусії по-різному бачать шляхи правового регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації. Частина експертів апелює до нового закону Європейського союзу про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA), який розглядає ці платформи як посередників послуг хостингу. Інші - підкреслюють, що Євросоюз не має зараз таких викликів, як Україна, тому нам необхідно результативніше обстоювати свої безпекові інтереси.
Як повідомляє сайт парламенту, «присутні зійшлись на думці, що органи державної влади, місцевого самоврядування, посадові особи повинні припинити послуговуватись сервісами телеграму, оскільки його репутація є сумнівною».
Нагадаємо, що 28 лютого Комітет з питань свободи слова, який очолює Ярослав Юрчишин провів круглий стіл, на якому було озвучено мету шукати шляхи для заборони діяльності Telegram в Україні.
Також він назвав Telegram «каналом ФСБ» і закликав державні органи користуватися іншими соцмережами, зокрема тими, які належать компанії Марка Цукерберга Meta. Нагадаємо, що наразі перевіркою контенту у Facebook, який створюють українські користувачі, і відповідно, скаргами, займаються зокрема громадські організації, які працюють в Україні.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.