Суду довелося позбавити чоловіка – системного порушника – права керування авто на 56 років. Відповідне рішення 11 червня ухвалив суддя Гощанського районного суду Рівненської області Петро Тишкун по справі № 557/662/24. «Новий рекорд (чи радше антирекорд) України» - зазначив суддя.
Обставини справи
Згідно протоколів 15 квітня 2024 року чоловік керував «Ford Escort» з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме, звужені зіниці, які не реагували на світло, виражене тремтінні пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження медичного огляду з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння відмовився при застосуванні технічних засобів відеозапису.
Правопорушення вчинено особою, яка двічі протягом року була піддана адміністративному стягненню за ст.130 КУпАП. Вказані дії водія кваліфіковані за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 15 квітня 2024 року цей водій керував авто, будучи позбавленим права керування на підставі постанови Богунського райсуду Житомира від 28.02.2023 року та постанови у справі про адмінправопорушення від 15.09.2023 року.
Вказані дії кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що в діях водія є склад правопорушень передбачених ч. 5 ст.126 та ч. 3 ст. 130 КУпАП.
При призначення стягнення суд враховує, що водій раніше неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, в тому числі за ст. 130 КУпАП, та будучи неодноразово позбавленим права керування, продовжує керувати автомобілем, не маючи посвідчення водія.
Наведені обставини на переконання суду демонструють схильність до вчинення правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху та свідчать про неефективність адміністративних стягнень, які призначались йому раніше, у виді штрафу.
Враховуючи вищенаведене, поведінку особи, що притягається до адміністративної відповідальності, яка вказує на її стійку протиправну направленість, приводить суд до висновку, що з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення та запобіганню скоєння нею нових правопорушень, суд вважає за необхідне призначити адміністративне стягнення за ч. 3 ст.130 КУпАП (правопорушення яке є більш серйозним з числа вчинених) у виді адміністративного арешту на строк 15 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років, що є необхідним та достатнім для попередження вчинення ним нових правопорушень, без конфіскації транспортного засобу, оскільки доказів того, що у власності порушника є транспортні засоби суду не надано.
Крім того, у відповідності до ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Судом встановлено, що водій притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП, за які частково не відбуто стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом на момент розгляду справи, а саме:
Враховуючи викладене, при призначенні водію стягнення в частині позбавлення права керування транспортним засобом необхідно приєднати невідбуту частину стягнення за:
Отже, суд визнав винним водія у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП та призначив йому стягнення у виді адміністративного арешту на строк 15 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років.
Також на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП суд приєднав невідбуті частини стягнень відповідно до вказаних вище постанов судів, які були винесені раніше, та остаточно застосував до водія адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 15 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 56 років 6 місяців і 14 днів.
Як зазначив суд, стаття 326 КУпАП передбачає, що постанова суду про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення.
Разом з цим, ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року зазначив, що, з метою недопущення порушення прав і свобод особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та якій обрано захід стягнення у вигляді адміністративного арешту, не слід виконувати постанову про застосування адміністративного арешту негайно після її винесення.
Рішенням КСУ №10-р/2018 положення статті 326 КУпАП, яке передбачає, що постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення, визнано такими, що не відповідають Конституції.
З метою ефективного використання права особи на апеляційне оскарження судового рішення у вказаному провадженні, суд прийшов до висновку, що постанову необхідно звернути до виконання після закінчення строків на апеляційне оскарження, і не допускати до негайного виконання, а в разі оскарження – після відповідного рішення апеляційного суду.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.