Відсутність адвоката під час проведення огляду службового кабінету не тягне за собою недопустимості доказів – Верховний Суд

Відсутність захисника під час проведення огляду місця події – службового кабінету не тягне за собою недопустимості доказів, отриманих під час цієї слідчої дії, адже немає підстав вважати, що виявлені речові докази були отримані саме внаслідок відсутності адвоката у значенні ч. 1 ст. 87 КПК, оскільки його присутність чи відсутність не могла вплинути на ці властивості – існування речових доказів незалежно від волі засудженого. Про це у постанові від 2 травня 2024 року зазначила колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду по справі № 676/4040/20.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій

Місцевий суд визнав невинуватою та виправдав особу за ч. 2 ст. 185 КК на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК у зв’язку з недоведенням, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим та за ч. 3 ст. 369 КК на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК у зв'язку з недоведенням, що в діянні особи є склад кримінального правопорушення.

Апеляційний суд скасував цей вирок та ухвалив новий, яким визнав винуватим і засудив особу за ч. 1 ст. 185 КК (ч. 5 ст. 74, п. 2 ч. 1 ст. 49 КК), за ч. 3 ст. 369 КК.

У касаційній скарзі захисник стверджує, що протокол огляду місця події є недопустимим доказом, оскільки слідчу дію проведено з порушенням права особи на захист (за відсутності захисника).

Позиція Верховного Суду

Касаційний кримінальний суд залишив без змін вирок апеляційного суду. В обґрунтування позиції ККС констатує, що відсутність захисника під час проведення огляду місця події не тягне за собою недопустимості доказів, отриманих під час цієї слідчої дії. Суд послідовно визнає недопустимими показання, отримані від підозрюваної особи під час слідчих дій, у випадку порушення її права зберігати мовчання і не свідчити проти себе, або права бути представленим захисником.

Це пояснюється тим, що право особи давати показання без застосування примусу є вкрай важливим для виконання завдань кримінального провадження, тому для оцінки допустимості показань визначальним є дотримання права особи зберігати мовчання і, як гарантія цього права, забезпечення її права бути представленою захисником.

Порушення цих прав має або може мати прямий вплив на зміст отриманих показань, а тому такі порушення є релевантним фактором для оцінки допустимості показань.

У цій справі не йдеться про допустимість показань, наданих засудженим під час огляду місця події, оскільки апеляційним судом при оцінці обставин справи брався до уваги протокол цієї слідчої дії, в якому зафіксовано виявлення на робочому столі слідчого наданих особою грошей, які надалі визнані речовими доказами.

Підходи до оцінки допустимості доказів, які існують незалежно від волі особи, суттєво відрізняються від оцінки показань особи. Фактори, які здатні зумовити недопустимість показань особи, можуть не мати впливу на допустимість доказів, які мають зовсім іншу природу.

ККС зазначає, що хоча при проведенні огляду місця події після затримання особи не був присутній захисник, за обставин цієї справи немає підстав вважати, що виявлені речові докази були отримані саме внаслідок відсутності адвоката у значенні ч. 1 ст. 87 КПК, оскільки його присутність чи відсутність не могла вплинути на ці властивості – існування речових доказів незалежно від волі засудженого.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.