Держава заборгувала українцям 140 млрд грн у пенсійних справах, що змушує ставити питання про підвищення податків – Галина Третьякова

Цифра щодо невиконання судових рішень Пенсійним фондом України сягає на сьогоднішній день 140 мільярдів гривень. Про це повідомила голова Комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова.

«Цифра невиконання тільки Пенсійним фондом сягає на сьогодні 140 млрд грн. Треба зазначити, що вперше в практиці України з цих 140 мільярдів 22 мільярди прийнято до виконання Пенсійним фондом.

Цю суму – більше ніж 140 млрд – умовно можна поділити на 2 великі кластери: більше 70 млрд – це виконання рішень судів щодо збільшення пенсій, з яких нарешті вперше в українській практиці 22 мільярди покладено в бюджет Пенсійного фонду для виконання. І ще одна сума – біля 70 млрд гривень – це сатисфакція, які чекають свого виконання» - вказала Третьякова.

За її словами, загальний розмір заборгованості – більше 140 млрд – має значення для видаткової частини Держбюджету.

«Сьогодні, коли весь соціальний бюджет фінансується за рахунок міжнародних партнерів або за рахунок позик, які займає Україна у донорів, цей розмір заборгованості неможливо виконати без збільшення розміру податків, якими ми вимушені обтяжувати наше населення для погашення всіх вимог, які є. Для того, щоб Україна була країною, яка виконує судові приписи і, відповідно, в якій є верховенство права. 

Невиконання судових рішень – це підрив таких основних засад держави як верховенство права. А тому ми маємо здійснювати всі заходи, які б призвели до погашення цієї заборгованості» - пояснила голова Комітету.

Далі Галина Третьякова розвинула думку, що цей борг – більше 140 млрд грн – є «історичним боргом», оскільки українська влада за весь період приймала багато «соціальних законів», збільшуючи свої зобов’язання перед громадянами стосовно соціальних виплат. При цьому податки зменшувалися, а не збільшувалися.

«Всі ми вийшли із радянської соціалістичної платформи. При соціалізмі збирали податки від кожної працюючої людини, від кожного працюючого суб’єкту (юридичної особи) забирали додану вартість і вона перерозподілялася через державний бюджет. Відповідно, люди сплачували надзвичайно високі податки. Ми можемо згадати тільки ЄСВ, який сплачували під час радянського союзу в розмірі 56%.

За цей час, наприклад, 56%-відсотковий ЄСВ зменшився до 22%. Законодавча гілка влади мала б, відповідно, визначати зобов’язання наступним чином: зменшуємо податкову частину – зменшуємо соціальні зобов’язання. Збільшуємо соціальні зобов’язання держави – повинні збільшувати, відповідно, або розмір ЄСВ, або податки, якими ми тиснемо на населення.

Водночас цього не відбулося. Навпаки. Соціальні зобов’язання збільшувалися, незважаючи на те, що вони були достатньо високі, а податки зменшувалися» - нарікає голова Комітету.

При цьому, на її думку, всі органи влади повинні усвідомити зв’язок між розміром податків і розміром соціальних зобов’язань.

Тому практика застосування 22 статті Конституції, що не можна звужувати обсяг прав, «повертає на засади соціалізму».

«Маємо думати дефініціями «живої» Конституції. Наприклад: якщо збільшилася кількість бідного населення під час війни, - то в системі соціального перерозподілу ми маємо в першу чергу адресно захищати тих, хто не справився у війну. Нам треба збільшувати пенсійне забезпечення не у тих, у кого пенсія і так в 5-10 разів більша за мінімальну, нам потрібно в першу чергу перерозподілити кошти, умовно, від багатих до бідних, захищаючи тих, хто не зміг стати економічно незалежним. В цьому контексті дії Верховної Ради та Уряду співпадають» - зазначила Галина Третьякова.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.