Верховна Рада розгляне зміни щодо протидії розвідувально-підривній діяльності іноземних держав

Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності 30 травня рекомендував парламенту схвалити в першому читанні законопроект про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів щодо врегулювання питань протидії розвідувально-підривній діяльності спеціальних служб іноземних держав 11228-1, поданий до Ради 10 травня 2024 року. Серед авторів законопроекту зокрема голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, голова Комітету ВР з питань нацбезпеки Олександр Завітневич та інші.

Законопроект є альтернативним до майже ідентичного законопроекту 11228, який було подано трохи раніше – 30 квітня. Перший законопроект Комітет рекомендував відхилити.

Так, законопроектом 11228-1 дію статті 43 Кримінального кодексу щодо виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, пропонується також поширити на виконання розвідувального чи контррозвідувального (спеціального) завдання.

У ній автори пропонують визначити, що не є кримінальним правопорушенням вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону в інтересах забезпечення національної безпеки України, виконувала заздалегідь затверджене керівником спеціально уповноваженого державного органу у сфері контррозвідувальної діяльності контррозвідувальне (спеціальне) завдання або заздалегідь затверджене керівником розвідувального органу, розвідувальне (спеціальне) завдання.

Як вказують автори, під час виконання таких завдань у діяннях контррозвідника або особи, яка співробітничає з контррозвідкою на конфіденційній основі, можуть міститися склади злочинів. Тому одним з важливих завдань, які має вирішити законопроект, є визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність такого діяння, а саме визначення в кримінальному законі положення стосовно того, що не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), вчинене під час виконання заздалегідь затвердженого Головою СБУ або особою, яка виконує його обов’язки, контррозвідувального (спеціального) завдання.

З метою забезпечення конспірації та дотримання легенди прикриття, а отже, і власної безпеки контррозвідників та осіб, залучених до співробітництва, наявна необхідність використання СБУ відповідного інструментарію: засобів прикриття, імітаційних засобів та структур прикриття. Таким чином, посилюватиметься ефективність виконання контррозвідувальних (спеціальних) завдань.

Законопроектом передбачається внесення змін і до Кримінального процесуального кодексу:

• доповнено перелік законодавчих актів, з дотриманням вимог яких зібрані оперативними підрозділами матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази;
• збільшено строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії по окремих кримінальних правопорушеннях, а саме особливо тяжких злочинах, відповідальність за які передбачена статтями 111, 111-1, 111-2, 113, 114, 258, 438, 439 та 442 КК.

В Законі «Про контррозвідувальну діяльність» уточнено підстави контррозвідувальної діяльності. Зокрема, уточнено, що підставами для здійснення контррозвідувальної діяльності є наявність інформації, що потребує перевірки за допомогою спеціальних форм, методів і засобів, про можливі ознаки здійснення розвідувально-підривної діяльності іноземними державами, їх структурами, спеціальними службами, у тому числі з використанням організованої злочинності, а також організаціями, окремими групами чи особами.

Також розмежовано та конкретизовано повноваження суб’єктів контррозвідувальної діяльності; розкрито засади виконання контррозвідувального (спеціального) завдання уповноваженими особами; уточнено, що контррозвідувальні заходи не можуть організовуватися та проводитися з метою збирання, перевірки та оцінки доказів у кримінальному провадженні;

У Законі «Про доступ до судових рішень» – уточнено, коли судове рішення про надання дозволу на проведення певного заходу або про відмову в наданні такого дозволу, винесене у закритому судовому засіданні, не оприлюднюється і не публікується.

В Законі «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» – розширено перелік осіб, які підлягають захисту, шляхом включення до нього співробітників, які беруть участь у контррозвідувальній діяльності, та осіб, залучених до конфіденційного співробітництва.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.