Наразі посадові та службові особи, які є розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, зобов’язані забезпечити оприлюднення інформації про їх використання на Єдиному веб-порталі використання публічних коштів.
У Кодексі про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність для посадовців, які не оприлюднили інформацію, обов’язкове оприлюднення якої передбачено законом про відкритість використання публічних коштів, у вигляді штрафу від 425 грн до 850 грн.
22 травня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект 10255, за яким також буде передбачено штраф за несвоєчасне оприлюднення такої інформації – до 850 грн. Крім того, оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено цим законом, буде тягти штраф до 1190 грн.
Справи про адміністративні правопорушення посадовців буде розглядати не місцевий суд, як зараз, а органи державного фінансового контролю.
Органам фінансового контролю розширюють повноваження.
Так, вони зможуть, крім здійснення провадження в справах про адміністративні правопорушення та накладення штрафів на посадовців, також:
Також уточнено, що відповідальність за неоприлюднення інформації, несвоєчасне оприлюднення, недостовірність, неточність, неповноту інформації, оприлюдненої згідно з цим Законом, несуть керівники розпорядників та одержувачів коштів державного і місцевих бюджетів, підприємств, органів Пенсійного фонду, а також фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
У разі притягнення особи до адміністративної відповідальності за неоприлюднення, несвоєчасне оприлюднення інформації відповідно до цього Закону, оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації про використання публічних коштів є підставою для включення заходів з проведення інспектування до планів проведення заходів державного фінансового контролю за ініціативою, що виявлена органами державного фінансового контролю.
Керівники розпорядників та одержувачів коштів державного і місцевих бюджетів, підприємств, органів Пенсійного фонду, а також фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, зобов’язані протягом 5 робочих днів з дати отримання запиту органу державного фінансового контролю надати інформацію щодо забезпечення виконання вимог цього Закону.
У Законі «Про інформацію» встановлюється, що до інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені відомості про використання публічних коштів розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів, суб’єктами господарювання державної і комунальної власності, фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, що підлягають обов’язковому оприлюдненню відповідно до закону, зокрема щодо діяльності державних та комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100 відсотків.
Як вказують автори законопроекту, держава збирає та накопичує інформацію про різні аспекти державного управління, зокрема в електронному вигляді. Ці дані мають бути доступними та відкритими.
Закон «Про відкритість використання публічних коштів» визначає умови забезпечення доступу до інформації про використання публічних коштів розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів, суб’єктами господарювання державної і комунальної власності, фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Закон поширюється на відносини, пов’язані з підготовкою і оприлюдненням розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів, підприємствами, Національним банком України, державними банками, державними цільовими фондами, а також фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування та органами Пенсійного фонду інформації про заплановане і фактичне використання публічних коштів.
Наразі існують законодавчі прогалини, які негативно впливають відкритість інформації про використання публічних коштів та створюють перешкоди до впровадження безпосередніх автоматизованих обмінів даними, зупиняють необхідне періодичне збагачення (data enrichment) машиночитаних даних, обробку структурованих та неструктурованих даних для отримання якісно нових знань, напрацювання автоматичних індикаторів ризику на всіх етапах бюджетного процесу, процесу закупівель та під час інших процесів фінансово-господарської діяльності розпорядниками та одержувачами коштів.
Органи державного фінансового контролю уповноважені накладати на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ адміністративні стягнення. Водночас, наразі відсутні дієві механізми притягнення до адміністративної відповідальності.
Законопроектом запропоновано механізм, який полягає у систематичній перевірці під час заходів державного фінансового контролю (інспектувань та державних фінансових аудитів) повноти, точності, достовірності звітності, іншої інформації, яка підлягала оприлюдненню відповідно до зазначеного Закону. Зокрема «неоприлюднення, несвоєчасне оприлюднення інформації відповідно до цього Закону, оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації про використання публічних коштів» визначено одним з ризиків, який надає право за власною ініціативою органу державного фінансового контролю включити за сукупністю ризикових критеріїв до планів заходів державного фінансового контролю ревізії / державні фінансові аудити підконтрольних об’єктів, що зобов’язані, але не оприлюднювали своєчасно інформацію про використання публічних коштів та не забезпечили їх відповідну якість.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.