18 травня набуває сили закон про посилення мобілізації: чи виконав Кабмін вимоги закону

Вже завтра, 18 травня, набуває сили закон про посилення мобілізації №3633-IX (законопроект 10449). Нагадаємо, що законопроект стає законом після того, як він ухвалений Верховною Радою в цілому. Окремо в кожному законі визначається порядок набуття ним чинності.

Отже, Закон було опубліковано в газеті «Голос України» 17 квітня. З того часу почався відлік місячного строку, в який Кабмін мав ухвалити низку нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію закону. Тобто, до 18 травня.

Зокрема, Кабмін повинен був переглянути порядок бронювання, адже закон запроваджує зовсім нові правила для цього і вводить новий перелік осіб, які мають право на бронювання. При цьому, як раніше писала «Судово-юридична газета», до того ж, закон допускає подвійне тлумачення. Конкретизувати ці норми міг би Кабмін у своїй постанові, станом на 17:00 17 травня новий порядок бронювання не опубліковано.

Так, відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Кабінету Міністрів України було доручено у місячний строк з дня опублікування цього Закону:

• прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону, у тому числі визначити з урахуванням рекомендацій Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, критерії, на основі яких відповідні підприємства, установи та організації будуть віднесені до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливих для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань в особливий період, а їх працівники підлягатимуть бронюванню;
• забезпечити функціонування при ЦНАП та центрах зайнятості рекрутерів для залучення на військову службу;
• переглянути порядок бронювання військовозобов’язаних з урахуванням вимог цього Закону та прийняти відповідні нормативно-правові акти;
• забезпечити залучення під час дії воєнного стану до логістичного забезпечення діяльності військ (сил) підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Нагадаємо, що відповідно до статті 25 нового закону бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу:

1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах:

державної служби категорії «А», голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів - усі військовозобов’язані;

державної служби категорій «Б», «В», в органах місцевого самоврядування - не більше 50 відсотків кількості військовозобов’язаних цих категорій у зазначених органах;

2) в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції України, НАБУ, ДБР, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (крім військовозобов’язаних, зазначених у пункті 1 цієї частини), а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

3) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань в особливий період, встановлюються КМУ.

Порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов’язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами КМУ, прийнятими на його виконання.

Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що здійснюють бронювання військовозобов’язаних, зобов’язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язаних, які заброньовані у порядку, КМУ, у районному (міському) ТЦК, на території відповідальності якого вони розміщуються.

Також раніше у Кабміні оголосили, Уряд 10 травня затвердив Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг». У Порядку має бути деталізовано, що таке Електронний кабінет військовозобов’язаного, як відбувається взаємодія «Оберегу» з іншими реєстрами тощо.

Однак минуло 7 днів з дня прийняття, і станом на 17:00 17 травня текст постанови ще не опубліковано (хоча Електронний кабінет має запрацювати вже завтра).

Нагадаємо, що забезпечити створення та функціонування електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного чи резервіста Кабмін має до 18 червня.

Також до 18 липня Уряд повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом; запровадити автоматизований обмін даними між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів і Централізованим банком даних з проблем інвалідності та/або надати органам ведення зазначеного реєстру онлайн-доступ до вказаного банку даних.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.