У Вищому антикорупційному суді зміниться порядок формування складу суду для розгляду справ. Так, Президент 14 травня підписав ухвалений 24 квітня закон про внесення змін до статті 31 Кримінального процесуального кодексу щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження (законопроект Кабміну 11130).
Разом з тим, розширивши можливості для ВАКС розглядати справи одноособово, законодавці одночасно передбачили для місцевих судів нові випадки, коли вони повинні слухати справи колегіально у складі трьох суддів.
Основна мета закону стосується спрощення роботи Вищого антикорупційного суду (ВАКС), який зараз слухає по першій інстанції справи у складі трьох суддів. Вимога спростити процедури для ВАКС прописана у рекомендаціях міжнародних партнерів.
Так, новий закон виключає ч. 12 ст. 31 КПК, яка встановлює особливості здійснення кримінального провадження у Вищому антикорупційному суді. Наразі (до змін) воно здійснюється:
1) в суді першої інстанції – колегіально судом у складі 3 суддів, хоча б один з яких має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років, крім випадків, коли жодний такий суддя у цьому суді не може брати участь у розгляді справи з передбачених законом підстав;
2) в апеляційному порядку – колегіально судом у складі 3 суддів, хоча б один з яких має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років, крім випадків, коли жодний такий суддя у цьому суді не може брати участь у розгляді справи з передбачених законом підстав.
Також частина 12 передбачає, що кримінальне провадження у ВАКС під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею одноособово, а в разі оскарження його ухвал в апеляційному порядку – колегіально судом у складі не менше трьох суддів.
Відповідно всі ці норми з особливостями формування складу суду при розгляді справ у ВАКС з КПК приберуть. Тож, ВАКС не потрібно буде у всіх випадках формувати колегії з трьох суддів.
Однак сформують нові виключення з правила.
Так, новий закон до ч. 2 ст. 31 КПК додає, що кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів за клопотанням обвинуваченого щодо злочинів, у вчиненні яких обвинувачується:
Таким чином, стосовно будь-яких злочинів, вчинених вказаними особами, суд першої інстанції повинен буде віднайти колегію у складі 3 суддів, якщо ці посадовці подадуть відповідне клопотання.
Слід зауважити, що перехідні положення закону передбачають, що судовий розгляд, що розпочався до набрання чинності цим законом і проводиться в суді першої інстанції колегіально судом у складі трьох суддів, продовжується та завершується колегіальним складом суду, визначеним до набрання чинності цим Законом, за правилами, що діяли до дня набрання ним чинності.
Тобто, якщо судді ВАКС вже розглядають справу втрьох, то вони продовжать її розглядати у тому ж складі.
Однак, якщо ще проводиться підготовче судове засідання, а судовий розгляд не призначений, то судовий розгляд вже буде проводитися складом суду, який буде визначений за новими правилами. Тобто – одноособово, крім випадків подання відповідного клопотання обвинуваченим, який входить до вищенаведеного переліку топ-посадовців.
Верховна Рада ухвалила законопроект у редакції, яку запропонував Комітет. А Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності на засіданні 22 квітня запропонував дещо змінити редакцію законопроекту, а саме додати до переліку осіб, які мають право подавати клопотання про розгляд у складі 3 суддів по першій інстанції голову Верховного Суду, голову Вищої ради правосуддя, голову та суддів КСУ, голів вищих спеціалізованих судів, голів Рахункової палати, ФДМУ та Центральної виборчої комісії.
При цьому з цього переліку виключили пропонованих спочатку Кабміном членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
«Комітетом висловлено деякі зауваження щодо невизначеності критеріїв, за якими автором законопроекту було включено до переліку посад осіб, стосовно яких кримінальні провадження розглядатимуться судами колегіально. Тому народні депутати України – члени Комітету наголосили, що такими критеріями віднесення посадових осіб до переліку посад, кримінальне провадження в суді першої інстанції стосовно яких здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, можуть слугувати порядок обрання (призначення) посадових осіб на посади, організаційно-правовий статус органів, їх повноваження та обов’язки закріплені в Конституції України та Законі України «Про запобігання корупції» - зазначено у Висновку Комітету.
Слід зауважити, що новий закон фактично торкається і загальних судів першої інстанції, які розглядатимуть кримінальні провадження по інших категоріях злочинів, вчинених топ-посадовцями. Якщо зараз вони розглядають такі справи одноособово (крім злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше 10 років, справ стосовно кількох обвинувачених, якщо хоча б один із них заявив клопотання про колегіальний розгляд, питання про заміну покарання з довічного позбавлення волі), то тепер у разі подання відповідного клопотання їм потрібно буде формувати колегію з трьох суддів.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.