Антикорупційний комітет Ради не погодив законопроект про можливості повернення Президентом подань стосовно призначення суддів

Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики, очолюваний народним депутатом від «Слуги народу» Анастасією Радіною, визнав таким, що не відповідає вимогам антикорупційного законодавства законопроект 9439 про можливість повернення Президентом подань стосовно призначення суддів у випадку загрози нацбезпеці.

Нагадаємо, Комітет з питань правової політики 1 травня рекомендував парламенту прийняти в першому читанні законопроект 9439, за яким під час воєнного стану та протягом року після нього Президент отримає право повертати подання про призначення суддів до Вищої ради правосуддя для повторного розгляду.

Повернення буде здійснюватися у разі отримання від СБУ чи НАБУ інформації, яка свідчить про вчинення як суддями, так і кандидатами в судді дій, які можуть загрожувати національній безпеці України, чи завдати шкоди національним інтересам.

Нагадаємо, законопроект у червні 2023 року вніс голова Комітету Денис Маслов разом з колегами.

У разі повернення подання ВРП повторно розглядає питання внесення Президентові подання про призначення.

Як зазначив Комітет з питань антикорупційної політики, законопроектом пропонується запровадити механізм належної перевірки осіб, які претендують бути призначеними на посаду судді, на предмет вчинення ними дій, які можуть загрожувати національній безпеці України чи завдати шкоди національним інтересам в умовах воєнного стану і річного післявоєнного періоду.

«У проекті Закону виявлено окреме положення, що може створювати корупційні ризики.

Так, положення нового пункту 58 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» надають Президенту України повноваження не призначати особу на посаду судді у разі отримання від Служби безпеки України або Національного антикорупційного бюро України інформації, яка свідчить про вчинення такою особою дій, які можуть загрожувати національній безпеці України чи завдати шкоди національним інтересам. Таке положення містить правову невизначеність та дискреційні повноваження СБУ щодо кваліфікації дій особи, як таких, що можуть завдати шкоди національним інтересам» - зазначено у висновку Антикорупційного комітету.

Запропоноване, на думку Комітету, «містить потенційний ризик порушення незалежності судової гілки влади з боку інших державних органів» і «виглядає недоцільним, оскільки Служба безпеки України вже бере участь у спеціальній перевірці кандидатів на одному із етапів процедури добору на посаду судді».

Отже в частині зазначеної норми законопроект, на думку Комітету, не відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

Нагадаємо, Верховний Суд висловив деякі зауваження та пропонує доопрацювати законопроект.

Вища рада правосуддя та Служба безпеки України висловили деякі зауваження до законопроекту та в цілому підтримують його прийняття.

Державна судова адміністрація повідомила про відсутність пропозицій та зауважень.

Рада суддів України підтримує прийняття Законопроекту.

Офіс Президента України зазначає, що визначення законодавцем тимчасової можливості для Президента України повернути до ВРП подання про призначення особи на посаду судді у виняткових випадках не порушуватиме суті конституційних повноважень Президента України та ВРП, а також відповідатиме європейським принципам та стандартам призначення на посаду судді, артикульованим у висновках Венеціанської комісії.

Міністерство юстиції висловило низку зауважень, зокрема, щодо невідповідності законопроекту положенням статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практиці Європейського суду з прав людини.

Національне антикорупційне бюро України не заперечує проти прийняття законопроекту у разі врахування висловлених зауважень. Зокрема, НАБУ за підписом директора Семена Кривоноса вказало у своєму висновку, що запропоновані законопроектом зміни не містять чіткого визначення обсягу, змісту інформації, яка може свідчити про вчинення дій, що можуть загрожувати національній безпеці України чи завдати шкоди національним інтересам, або критеріїв її визначення та формалізованому рішенню, яке НАБУ чи СБУ має надати Президенту України.

Крім того, відсутній порядок подання інформації, документів, які можуть слугувати доказом її отримання або підтверджувати таку інформацію. На думку НАБУ, варто врахувати, що запропонований законопроектом підхід до визначення вчинення дій, що можуть загрожувати національній безпеці, допускає неоднозначне тлумачення зазначених понять, що є недопустимим з огляду на принцип верховенства права та наслідком якого може бути створення передумов визнання незаконними дій органів досудового розслідування під час розкриття ними інформації.

Члени Комітету під час засідання зазначили, що під час підготовки до другого читання є необхідність у застосуванні положення частини першої статті 116 Регламенту, зокрема щодо тимчасового надання ВРП повноваження відкликати подання про призначення судді на посаду в разі отримання Вищою радою правосуддя такої інформації, для його повторного розгляду.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій