ВРП переглянула своє рішення і звільнила Олександра Волкова з посади судді Верховного Суду у зв’язку з поданням заяви про відставку, виконавши рішення ВС

Вища рада правосуддя 30 квітня ухвалила на виконання постанови Верховного Суду рішення звільнити Олександра Волкова з посади судді Верховного Суду у зв’язку з поданням заяви про відставку та встановити, що право на нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання виникло у Олександра Волкова з наступного дня після досягнення ним 65 років.

Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 19 лютого 2024 року своїм рішенням по справі №990/47/23 визнав протиправним і скасував рішення Вищої ради правосуддя і зобов’язав ВРП повторно розглянути заяву Олександра Волкова про звільнення з посади судді у відставку – але з Верховного Суду. Фактично КАС ВС тоді констатував, що Вища рада правосуддя проігнорувала рішення Конституційного Суду, звільнивши у відставку Олександра Волкова з посади судді Верховного Суду України – замість Верховного Суду.

Нагадаємо, що 9 січня 2013 року Європейський суд з прав людини встановив порушення низки статей Конвенції у справі «Олександр Волков проти України», яка стосувалася його звільнення з посади судді Верховного Суду України. Рішення у справі на користь Олександра Волкова стало «канонічним» та мало великі наслідки для судової влади України після зміни влади в країні у 2014 році. 

У грудні 2014 року Верховна Рада прийняла постанову про виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України».

2 лютого 2015 року на той час Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк видав наказ про відновлення на посаді судді ВСУ Олександра Волкова.

Втім, у грудні 2017 року ВСУ припинив здійснювати правосуддя внаслідок судової реформи та створення нового Верховного Суду. 

Згодом свою позицію щодо цієї реформи висловив Конституційний Суд. 

18 лютого 2020 року Конституційний Суд України розглянув справу, ініційовану 3 жовтня 2016 року Пленумом Верховного Суду України, та прийняв Рішення № 2-р/2020. У цьому Рішенні КСУ встановив, що згідно з Конституцією України існував лише один найвищий судовий орган і він був перейменований з «Верховного Суду України» на «Верховний Суд». Крім того, Суд установив, що з огляду на принцип незмінності суддів судді «старого» Верховного Суду України мали продовжити здійснювати свої повноваження як судді «нового» Верховного Суду.

КСУ при цьому зазначив, що системний аналіз положень Конституції України «найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції» та «найвищий суд у системі судоустрою України» у взаємозв`язку з положеннями законів України з питань судоустрою та судочинства дає підстави стверджувати, що вилучення слова «України» - власної назви держави - із словесної конструкції «Верховний Суд України» не вплинуло на конституційний статус цього органу державної влади.

З огляду на це, констатував ВС, судді Верховного Суду України повинні були продовжити виконувати свої повноваження як судді Верховного Суду, а диференціація між суддями Верховного Суду України та суддями Верховного Суду не узгоджувалася з принципом незмінності суддів, який був частиною конституційної гарантії незалежності суддів.