У парламенті зареєстровано законопроект 11177, який передбачає внесення змін до Цивільного процесуального кодексу, Господарського процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства у частині визначення подібних правовідносин.
Як вказує автор, народний депутат Олександр Юрченко, ці кодекси визначають, що рішення суду може бути оскаржене у касаційній інстанції у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку серед підстав касаційного оскарження судових рішень. Однак, вищезазначені кодекси та інші законодавчі акти не містять визначення поняття «подібні правовідносини», а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин.
Велика Палата Верховного Суду у справі №233/2021/19 конкретизувала власні правові висновки та правові висновки Верховного Суду щодо критеріїв встановлення подібності правовідносин, визначивши, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними в порівнюваних ситуаціях. В зв’язку з цим, пропонується уточнити положення Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду №233/2021/19, що сприятиме юридичній визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов’язують визначати подібність правовідносини.
Так, пропонується встановити у процесуальних кодексах, що подібними правовідносинами вважаються ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Суд визначає, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об’єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність визначається судом за суб’єктним і об’єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб’єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов’язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 березня 2023 року по справі №154/3029/14-ц наголосила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, а регулятивний вплив частини четвертої статті 403 ЦПК України, якою передбачено таку підставу передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, як необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні ВП ВС, поширюється саме на подібні (аналогічні) правовідносини.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.