Вища рада правосуддя за рік дії Державної антикорупційної програми спромоглася частково виконати одне антикорупційне завдання з 17

Більше року тому, 4 березня 2023 року, Кабмін постановою №220 затвердив Державну антикорупційну програму (ДАП). У ній дуже детально були прописані відповідні заходи, які має здійснити кожен державний орган. У тому числі, органи судової гілки влади.

Як випливає із даних про виконання Державної антикорупційної програми, які оприлюднює в онлайн-режимі НАЗК, за рік дії ДАП Вища рада правосуддя змогла виконати один захід з 17-ти доручених – і те частково.

Так, до 30 квітня 2023 року Вища рада правосуддя повинна була провести та оприлюднити результати аналітичного дослідження практики здійснення оцінки відповідності суддів критеріям доброчесності та професійної етики, а кандидатів — критерію доброчесності.

Захід був спрямований на вирішення проблеми, описаної у ДАП. А саме, як зазначено у ДАП, процедури кваліфікаційного оцінювання суддів та конкурсні процедури потребують удосконалення та розробки чітких і передбачуваних критеріїв (індикаторів) доброчесності та професійної етики. Доброчесність та професійна етика як стандартні вимоги до суддів недостатньо впроваджені на практиці, а оцінювання цих вимог не завжди є прозорим та передбачуваним.

Отже, мають бути розроблені та впроваджені в практику чіткі і передбачувані критерії для кваліфікаційного оцінювання суддів і добору нових суддів.

Як зазначає НАЗК у відповідній таблиці стосовно прогресу виконання, захід цей виконано «частково та невчасно».

Втім, наразі відповідні результати, а саме – звіт щодо практики здійснення Вищою радою правосуддя оцінки відповідності суддів критеріям доброчесності та професійної етики – так і не опубліковано. Отже, невідомо, у чому полягає таке «часткове виконання».

Також через два місяці після призначення членів ВККС, тобто, ще влітку 2023 року Вища рада правосуддя мала провести та оприлюднити порівняльний аналіз звітів Вищої ради правосуддя, ВККС, Громадської ради доброчесності, Громадської ради міжнародних експертів про аналіз практики здійснення оцінки відповідності суддів критеріям доброчесності та професійної етики, а кандидатів – критерію доброчесності.

Однак станом на 17 квітня 2024 року цей захід не виконано.

Крім того, до 29 лютого Вища рада правосуддя мала виконати захід ДАП, який передбачає розроблення проекту єдиних критеріїв (індикаторів) для оцінки доброчесності та професійної етики судді та критерію (індикатора) доброчесності кандидата на посаду судді з урахуванням професіограми судді, а також найкращих практик, визначених за результатами аналізу практики здійснення оцінки Вищою радою правосуддя, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Громадською радою міжнародних експертів, Громадською радою доброчесності.

Цей захід спрямований на вирішення проблеми, описаної у ДАП – «Доброчесність та професійна етика як стандартні вимоги до суддів недостатньо впроваджені на практиці, а оцінювання цих вимог не завжди є прозорим та передбачуваним».

Однак станом на 17 квітня, як свідчать дані НАЗК, виконання цього заходу навіть не розпочато.

Отже, наразі із 17 заходів, передбачених ДАП, Вища рада правосуддя «частково виконала» один (але при цьому документ, який би свідчив про виконання, ніде не оприлюднено), один – в процесі виконання, а виконання інших заходів навіть не розпочала.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», 15 квітня набув сили закон про підвищення мінімальної зарплати членам Вищої ради правосуддя до 236 тисяч грн. При цьому частина членів ВРП і так отримувала більше 236 тисяч.

На зарплату 16 членів Вищої ради правосуддя у 2023 році витратили більше 40 млн грн.

Детальніше про декларації членів ВРП можна прочитати в аналізі «Судово-юридичної газети».

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.