Зміни в оплаті праці держслужбовців апаратів судів – у Верховній Раді зареєстрували законопроект

Група народних депутатів 8 квітня зареєструвала законопроект 11158 про внесення змін до статті 150 Закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо оплати праці державних службовців апаратів судів. Ініціаторами законопроекту зокрема виступають члени Комітету ВР з питань правової політики Денис Маслов, Роман Бабій, Сергій Демченко, Володимир Ватрас та інші.

Ним передбачено внесення змін до ч. 6 статті 150 Закону шляхом застосування до посадових окладів державних службовців апаратів судів регіональних коефіцієнтів.

Так, як стало відомо «Судово-юридичній газеті», депутати пропонують встановити, що до розмірів посадових окладів державних службовців апаратів судів, встановлених схемою посадових окладів, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти:

1) 1,1 - якщо суд розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше 100 тисяч осіб;

2) 1,2 - якщо суд розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше 500 тисяч осіб;

3) 1,25 - якщо суд розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше 1 мільйон осіб.

У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.

Як зазначають автори, відповідно до пункту 10 Прикінцевих положень Закону «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що у 2024 році оплата праці державних службовців здійснюється на основі класифікації посад.

З метою підготовки до впровадження у 2024 році єдиних підходів в оплаті праці державних службовців апаратів судів проведено класифікацію посад.

Разом з тим, є численні звернення судів, згідно з якими проведення класифікації посад державної служби в судах не вирішило питання з конкурентоспроможністю заробітної плати працівників апаратів судів з урахуванням суттєвого збільшення навантаження, поєднаного з кадровим дефіцитом.

Зокрема, як в 2022 році, так і протягом 2023 року зберігається тенденція відтоку кадрів з державної служби українських судів. Станом на 31 грудня 2022 року кількість державних службовців, які працюють в апаратах судів, становила 14 039 осіб, з них на посадах державної служби категорії «Б» працювали – 2 350 осіб, на посадах державної служби категорії «В» – 11689, у тому числі 5 187 секретарів судового засідання. Станом на 31 грудня 2023 року фактична чисельність державних службовців апаратів місцевих, апеляційних судів становила 13 658 осіб, тобто скоротилася на 2,7 % або на 381 державного службовця.

У разі збереження тенденції відтоку державних службовців з апаратів судів, навантаження на осіб, які працюють, значно збільшиться. Така ситуація не сприятиме сталості кадрового потенціалу системи правосуддя і, тим більш, не мотивує державних службовців до професійного розвитку.

Ураховуючи викладене, законопроектом пропонується застосувати до посадових окладів держслужбовців апаратів судів регіональні коефіцієнти.

Так, за розрахунками такі регіональні коефіцієнти будуть застосовуватись у 197 судах до посадових окладів 8 066 державних службовців. Фінансування вищезазначених видатків у 2024 році пропонується здійснити за рахунок очікуваного збільшення понадпланових надходжень судового збору на суми, зазначені у фінансово-економічному обґрунтуванні.

У разі запровадження регіонального коефіцієнту з 1 травня 2024 року необхідні додаткові видатки на цю мету становитимуть 270,73 млн грн грн.

Слід зазначити, що 270 млн – це сума, яка дорівнює 6,5 виплатам зарплати 16 членів Вищої ради правосуддя, на зарплату яких в 2023 році, як раніше писала «Судово-юридична газета», витратили більше 40 млн грн. При цьому в органах судової влади спостерігається значна різниця у зарплатах.

Також слід нагадати, що за законопроектом 10449 про посилення мобілізації пропонується не бронювати всіх держслужбовців категорії «Б» та «В», у тому числі, в апаратах судів.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.