Ідею затримувати до трьох діб порушників закону про мобілізацію розкритикували в ГНЕУ Верховної Ради

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Верховна Рада 10-11 квітня збирається розглянути законопроект 10379 про внесення змін до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення від Кабміну, підготовлений Міноборони.

Даним законопроектом у редакції, внесеній Кабміном, передбачається, що відмова від проходження медичного огляду буде прирівняна у статті 336 Кримінального кодексу до ухилення від мобілізації, що карається позбавленням волі від 3 до 5 років. А штрафи для громадян, які не з’являються за повісткою до ТЦК й іншим чином порушують закони про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію збільшать до 204 тисяч грн.

Даний законопроект будуть розглядати у «комплекті» із законопроектом Уряду про посилення мобілізації 10449.

Серед іншого, у законопроекті пропонується доповнити ст. 263 КУпАП новою ч. 4, якою встановити, що «осіб, які порушили законодавство про оборону, військовий обов’язок і військову службу, правила військового обліку, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, під час дії особливого періоду може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи та/або з’ясування обставин правопорушення - до трьох діб».

Однак жодного обґрунтування необхідності таких змін у супровідних документах до проекту не надається.

У даному контексті у Головному науково-експертному управлінні Верховної Ради звернули увагу, що за загальним правилом (ч. 1 ст. 263 КУпАП), адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години.

Це правило діє як для незначних порушень (на кшталт, передбаченого ст. 173 «Дрібне хуліганство» КУпАП), так і для більш серйозних, чия суспільна шкідливість межує із суспільною небезпекою кримінальних правопорушень, як-то вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування (ст. 173-2 КУпАП), чи військових адміністративних правопорушень (наприклад ст. 172-11 «Самовільне залишення військової частини або місця 6 служби», ст. 172-15 «Недбале ставлення до військової служби», ст. 172-17 «Порушення правил несення бойового чергування» та інші).

Більш тривалі строки адміністративного затримання в чинному законодавстві встановлені для: 1) осіб, які незаконно перетнули або зробили спробу незаконно перетнути державний кордон України, вчинили злісну непокору законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України; осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин. А в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з’ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження – до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом 24 годин з моменту затримання (ч. 3 ст. 263 КУпАП).

«Таким чином, у чинних наразі ч. ч. 2, 3 ст. 263 КУпАП йдеться про правопорушення, які, по-перше, потребують ґрунтовного з’ясування всіх обставин для розмежування адміністративних правопорушень від кримінальних, а, по-друге, які вчинені особами або в умовах, що можуть заподіяти значну шкоду охоронюваним законом суспільним відносинам та/або національній безпеці України.

З огляду на це, а також враховуючи той факт, що адміністративне затримання є одним з найсуворіших заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення та пов’язане з порушенням конституційного права кожної людини на свободу та особисту недоторканість (ст. 29 Конституції України), яке не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (ст. 64 Основного Закону України), вважаємо, що такі пропозиції законопроекту вимагають досить серйозного обґрунтування» - зазначили у ГНЕУ.

Також цим законопроектом змінюються строки, протягом яких можна накласти штраф. Так, у КУпАП встановлюється, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох років з дня його вчинення або виявлення.

Отже, якщо громадянин ігнорує повістки у 2024 році, то його можуть оштрафувати навіть в 2027 році.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.