2 квітня Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро заявили про викриття організованої групи, діяльність якої призвела до заволодіння 94,8 млн грн при закупівлі трансформаторів під час воєнного стану. Керівник САП Олександр Клименко в коментарях ЗМІ підтвердив, що мова йде про колишнього начальника Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ Артема Шила – управління, яке займалося справами проти бізнесу. Перед цим стало відомо, що у березні 2024 року Артем Шило пішов з посади. В якості однієї з причин звільнення ЗМІ з посиланнями на співрозмовників у правоохоронних органах називали необґрунтоване збільшення справ, які СБУ розслідує проти бізнесу, і те, що на одній з останніх нарад це питання під контроль взяв особисто Президент Володимир Зеленський.
Слід нагадати, що Президент ще 23 січня увів в дію рішення РНБО, яким фактично констатував проблему з кримінальним переслідуванням бізнесу і доручив розробити шляхи її вирішення.
Цим рішенням РНБО низку доручень дали Офісу Генпрокурора, який до того, мабуть, жодних проблем не помічав. Хоча прокуратура досі залишається органом, який здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство – зокрема і СБУ. Тобто, Офіс Генпрокурора в силу закону про прокуратуру може не чекати, доки збереться РНБО чи відбудеться відповідна нарада з Президентом, а вжити відповідні заходи сам.
Строк дії рішення РНБО в частині мораторію на обшуки бізнесу спливає 23 квітня, але досі невідомо – як ж конкретні заходи виконав Офіс Генпрокурора, окрім обіцянки слідкувати за дотриманням «Стандартів діяльності прокурорів у сфері захисту інвестицій» і прийняття «Плану заходів, спрямованих на виконання Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку» (який, до речі, досі не опубліковано у публічному просторі).
При цьому звільнення і подальше викриття високопосадовця СБУ – це не перший «дзвоник» для прокуратури.
Як відомо, 5 лютого журналісти-розслідувачі з Bihus.Info повідомили, що ідентифікували тих, хто встановив приховані камери у готельні номери для стеження за редакцією. За операцію, як випливає із сюжету, відповідав департамент захисту національної державності СБУ. Втім, досі невідомо, хто санкціонував таке стеження.
Президент тоді оперативно відреагував звільненням керівника відповідного департаменту СБУ. Але, як справедливо нагадав після цього міністр юстиції Денис Малюська, в Україні, крім Президента – існує і прокуратура.
«За Законом про СБУ контроль над спецслужбою здійснюють ВРУ, Президент та прокуратура.
Президент перший крок зробив раніше, звільнивши керівника департаменту. Думаю потрібна оперативна реакція і комунікація УСІХ гілок влади», - зазначив тоді міністр.
В Офісі Генпрокурора «відреагували» – черговою заявою про те, що в ОГП діє «платформа захисту прав журналістів».
Але чи достатньо заяв пресслужби та формальних круглих столів, аби подолати проблему комплексно? Чи здатне керівництво органів прокуратури та СБУ замість очікування чергового «дзвіночка» у вигляді журналістського розслідування чи гучного викриття антикорупційними органами самостійно взятися за проблему тиску на підприємців та ЗМІ, і нарешті «вичистити» все, що заважає їх нормальному функціонуванню? Питання залишається відкритим.
Тим часом, бізнес скептично налаштований і очікує на те, що зі спливом мораторію РНБО, призупинені на деякий час обшуки без ухвали слідчого судді і блокування рахунків відновляться з новою силою.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.