Закон Логана у США та Конвенції: Третьякова та Безугла пояснили, чому внесли законопроект про відповідальність за привласнення державних функцій

Народні депутати від «Слуги народу» Галина Третьякова та Мар’яна Безугла прокоментували свій законопроект про відповідальність за привласнення державних функцій.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», вони зареєстрували законопроект 11104 про внесення змін до Кримінального кодексу про можливість довічного позбавлення волі за привласнення громадянином України державних функцій, зокрема представлення України на міжнародних заходах, перед уповноваженими особами чи агентами іноземних держав, а також представниками міжнародних організацій, у тому числі за допомогою листування, телефонних розмов, кореспонденції, інших форм спілкування без надання на те повноважень та погоджень у визначеному законом порядку. Сурова відповідальність передбачена саме під час дії воєнного стану.

Даний законопроект нерозривно пов’язаний з іншим 11103 про спеціальні місії, який зареєстрували ті ж автори.  

Отже, якщо, наприклад, певна громадська організація, яка не є спеціальною місією відправляє громадянина України, який контактує з іноземними партнерами з метою обговорення якості реформ в Україні, і у нього відсутні на це відповідні погодження, це може призвести до відповідальності такого громадянина.

Так, відповідно до ст. 13 законопроекту 11103 громадянин України, де б він не знаходився, який без уповноваження на це суб’єктом утворення спеціальної місії України, прямо чи опосередковано, ініціює або підтримує будь-яку кореспонденцію або зв'язок з будь-яким іноземним урядом або будь-якою його посадовою особою чи агентом з наміром вплинути на заходи чи поведінку будь-якого іноземного уряду або будь-якої його посадової особи чи агента щодо будь-якого спору чи 6 суперечки України або скасувати заходи України, несуть відповідальність передбачену законом.

Спеціальна місія України – це тимчасова місія, направлена за згодою приймаючої сторони для представлення держави на певному заході або в переговорах, що складається із однієї особи або групи людей наділених повноваженнями представляти Україну. Координацію діяльності спеціальної місії України у сфері зовнішніх зносин, здійснює МЗС. Наявність дипломатичних або консульських відносин не є необхідною для направлення спеціальної місії.

Спеціальні місії України утворюються виключно Головою Верховної Ради, Президентом або Прем’єр-міністром України та поділяються на парламентські, президентські та урядові спеціальні місії в залежності від суб’єкту їх утворення.

Законопроект про введення кримінальної відповідальності за представництво без надання погоджень викликав бурхливу реакцію серед колег депутатів.

На це відреагували і авторки законопроекту.

Галина Третьякова зауважила, що слід зважати на ратифіковані Україною конвенції.

«Для, для тих, хто не читає ратифіковані Конвенції.

Тим, хто знає законотворчі правила – такі закони йдуть у парі. Розглядати потрібно 11103 та 11104. Разом.

Зверніть увагу на ст. 13. Та згадайте Основний Закон – нашу Конституцію, а також норми міжнародного права. Відповідно до норм міжнародного права вважається загальновизнаним, що глава держави (а також глава уряду і міністр закордонних справ) представляє свою країну з усіх питань зовнішніх зносин ex officio (за посадою)», - підкреслила вона.

В свою чергу, Мар’яна Безугла зазначила, що законопроект про кримінальну відповідальність за неуповноважене представництво України у міжнародних переговорах — прецедент апеляції до історії та тест на політичну дискусію.

«Ось чому. Законопроект є похідним із американського Акту Логана, який досі чинний в США.

Прийнятий ще 30 січня 1799 року, федеральний закон встановлює кримінальну відповідальність за ведення переговорів неуповноваженими американськими громадянами з іноземними урядами, які ведуть дискусію зі США (спір).

Мета закону – запобігти підриву офіційної позиції держави. Закон був ухвалений після переговорів сенатора Джорджа Логана з Францією у 1798 році і був підписаний президентом Джоном Адамсом 30 січня 1799 року.

1798 році, коли між США та Францією зав'язалася так звана Квазівійна, Президент Адамс відправив до Парижа трьох посланців вести мирні переговори, які виявилися безуспішними. Тоді у Францію вирушив на свій страх і ризик квакер, пацифіст Логан. Він заявив, що приїхав розтлумачити французам походження антифранцузьких настроїв, що панували в Америці. Він пояснив їх підступами британських ворогів Франції, які вели у США пропаганду проти французів. Через кілька днів після приїзду Логана французи зробили ряд кроків: зняли з Америки торгове ембарго і випустили полонених ними американських моряків, що порушило плани силового паритету та породило нові зобов’язання США. Другий президент США Джон Адамс був такий розгніваний самоназваною місією Джорджа Логана, що домігся ухвалення закону, який забороняє подібну діяльність.

Складання закону зайняло лише кілька днів. У палаті представників він пройшов із рахунком 58:36, а в сенаті – 18:2. Судити самого винуватця згідно із законом його імені вже не могли, бо той не мав зворотної сили. Більше того, Логан був обраний до Сенату США і просидів там шість років, але так і не домігся скасування закону Логана.

У 1994 році до закону були внесені поправки, згідно з якими розмір штрафу за порушення було змінено. Порушення закону Логана є кримінальним злочином.

Тільки кільком людям були пред'явлені чи очікувались бути предʼявленими звинувачення у порушенні Закону.

Перша спроба задіяти закон була зроблена в 1803 році, коли фермер з Кентуккі на ім'я Френсіс Флауерной надрукував у газеті Frankfort Guardian of Freedom статтю «Західний американець», яка закликала заснувати на захід від тодішніх США окрему державу, яка уклала б союзний договір з Францією. Автор скористався псевдонімом, який швидко розсекретили. Місцевий федеральний прокурор, призначений Адамсом, скликав велику комісію, яка порушила проти фермера кримінальну справу за законом Логана.

У 1852 році проти іншого американця порушили справу за лист до Президента Мексики.

У 1987 і 1988 роках Президент Рейган був розлючений втручанням спікера палати представників демократа Джима Райта в переговори в Нікарагуа, і Рада національної безпеки США розглядала питання про залучення Райта до суду за порушення закону Логана.

У березні 2015 року 47 сенаторів-республіканців оприлюднили свій відкритий лист уряду Ірану щодо угоди про замороження іранської ядерної програми, який потім підписали Обама та лідери п'яти інших держав. Автори листа попереджали, що цей документ не матиме чинності закону, оскільки Обама не надішле його на затвердження в сенат США, і може не пережити його правління. У США пролунали заклики задіяти щодо авторів закон Логана. Петиція з такою вимогою зібрала 320 200 (!) підписів на сайті Білого дому.

Жоден з винуватців не був засуджений, але Акт Логана часто використовується як прецедент в політичних баталіях та є успішним превентивним «дамокловим мечем» ось вже два століття американської історії.

Що ж у нас може бути теоретично розцінене, як прецедент Логана?

Наприклад, поїздка депутатів ОПЗЖ до росії в березні 2020 року.

Інші варіанти пропоную згадати, сформулювати самим. Поміркувати. Вважайте інтелектуальною вправою», - пояснила Мар’яна Безугла.

Вона додала, що на голосування законопроєкт виноситись не буде. «Дійсно «мило» спостерігати, як прокинулися колеги, яких часто не розворушиш невідкладними речами, і які раді дешевому шансу показати свою відданість ідеалам демократії. Рефлекторна реакція», - зауважила автор законопроекту.

Разом з тим, виникає питання, чому представництво держави без уповноваження не запропонували врегулювати у прийнятому законі про лобіювання.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.