Україна має виплатити власникам єврооблігацій за обслуговування і погашення відповідного боргу тільки у 2024 році, починаючи з серпня, 4,5 млрд доларів США. Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань податкової політики Данило Гетманцев.
З цієї суми 0,91 млрд. доларів – погашення (випуск XS1303921214 із погашенням 1 вересня 2024 року) та 3,61 млрд. дол. – прогнозована виплата відсотків.
«Я думаю, не має сенсу пояснювати очевидні речі, чому ця сума є непід’ємною для бюджету в умовах продовження повномасштабної агресії з боку росії.
Аби відстрочити ці та інші відповідні виплати зовнішнім комерційним кредиторам, Україна починає офіційні консультації про реструктуризацію (відстрочку) таких виплат протягом дії програми МВФ, неформально такі консультації активізувались з осені минулого року.
Звідси очікуване зниження кредитного рейтингу України (що ми вже розбирали) і перші витоки у ЗМІ про офіційні контакти з кредиторами, які мають тепер сформувати комітет кредиторів аби виступати із спільною позицією», - пояснив Данило Гетманцев.
Він нагадав, що за умовами випусків Україна має отримати згоду від власників, яким належить не менше 2/3 від основної суми боргу всіх випусків єврооблігацій і не менше 50% від кожного випуску окремо, що увійдуть у периметр реструктуризації (це близько 20 млрд доларів).
«У 2022 році Україна отримала згоду від 75% тримачів єврооблігацій за їх номіналом. Окремі консультації пройдуть із власниками ВВП-варантів. І за необхідності (про це говорити ще зарано) із власниками єврооблігацій державних компаній, гарантованих державою», - зазначив він.
За словами голови Комітету, переговори – під «парасолькою» програми EFF – мають завершитись до серпня 2024 року.
«Це виключна компетенція Мінфіну коментувати хід таких перемовин і умови реструктуризації (умови відстрочки, продовження старих чи нові випуски, гарантії кредиторам).
Утім, скажу свою особисту думку, що рано чи пізно (хотілося б, звісно, перше), разом із партнерами ми прийдемо до певної формули, коли існуючі зовнішні комерційні зобов’язання держави та/або можливо навіть нові (бо Мінфін неодноразово озвучував плани повернутись на зовнішні комерційні ринки запозичень) будуть гарантовані партнерами із G-7/інших дружніх країн, насамперед, за рахунок заморожених суверенних активів банку росії.
Сподіваюсь, більшу ясність з питань довгострокового поводження, в т.ч. перспектив конфіскації і подальшого використання таких активів, матимемо після ювілейного 50-го саміту країн G7 у червні 2024 року», - підсумував Данило Гетманцев.
Нагадаємо, як писала «Судово-юридична газета», раніше у Міжнародному рейтинговому агентстві S&P Global Ratings знизили довгостроковий суверенний кредитний рейтинг і рейтинг емітента в іноземній валюті України до CC» з «CCC», прогноз - «негативний». У агентстві очікують, що український уряд почне переговори про реструктуризацію боргу з приватними кредиторами в короткостроковій перспективі і завершить цей процес до середини поточного року. «Ми вважаємо практично безсумнівним, що Україна оголосить дефолт за своїми зовнішніми комерційними зобов'язаннями», — заявило агентство.
Також раніше голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа розповіла, що найбільша частина активів російського Центрального банку, які розміщені в різних фінансових і банківських установах, а це близько 210 із 260 млрд євро, заморожена в країнах ЄС. Для того, щоб розпоряджатися цими грошима, потрібне ухвалення одноголосного рішення країнами членами ЄС.
В Євросоюзі, на жаль, немає єдності у цьому питанні. Народна депутатка зазначила, що застереження стосуються двох речей: норм міжнародного права та стабільності долара та євро.
«Перше зауваження – це легальність конфіскації російських суверенних активів, тому що вони користуються імунітетом за міжнародним правом, навіть якщо рф сама порушує міжнародне право. Тому уряди європейських країн обережно ставляться до того, щоб самим порушувати ці норми. І друге питання, яке їх непокоїть, це вплив конфіскації російських активів на стабільність долара та євро, а також на довіру до цих валют на міжнародному ринку. Це абсолютно їхнє внутрішнє питання. Але вони хочуть, щоб євро залишався стабільним і до нього була висока довіра, особливо в країнах арабського світу чи азійських країнах», – пояснила Роксолана Підласа.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.