У 2023 році слідчі судді задовольнили 83,2% від загальної кількості розглянутих клопотань про проведення обшуків

Останнім часом в Україні набуло актуальності питання дотримання законодавства правоохоронними органами при здійсненні процесуальних дій, при чому – навіть стосовно суддів.

Так, 11 січня 2024 року збори суддів Дніпровського районного суду Києва повідомили про проведення в суді обшуку, який відбувся з численними порушеннями процесуального законодавства та без ухвали слідчого судді. При цьому, як вказав суд, без належних на те підстав співробітники ДБР здійснили обшуки і огляд багатьох людей, які на той час перебували в суді.

12 січня Верховний Суд звернувся до директора ДБР із заявою про неприпустимість тиску на суд. З вимогою до ДБР щодо необхідності дотримання норм закону 15 січня звернулася і Рада суддів України.

Питання дотримання прав при проведенні обшуків – але вже стосовно суб’єктів підприємництва в Україні – стало предметом рішення РНБО.

Так, рішенням РНБО, яке уведено в дію Указом Президента від 23 січня 2024 року №21/2024, було рекомендувати Офісу Генерального прокурора, ДБР, Національній поліції, БЕБ, СБУ утримуватися протягом 3-х місяців від проведення процесуальних дій у кримінальних провадженнях, якщо таке застосування може заблокувати підприємницьку діяльність суб’єктів господарювання.

Як зазначила Перший віце-прем'єр-міністр — Міністр економіки Юлія Свириденко, коментуючи рішення РНБО, перевірки бізнесу правоохоронними органами будуть обмежені. «Офісу Генерального прокурора, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Службі безпеки України, Бюро економічної безпеки України буде рекомендовано рішенням РНБО впродовж трьох місяців утримуватись від обшуків, затримань, блокувань рахунків, якщо такі дії заблокують чи істотно негативно вплинуть на роботу підприємства. Крім того, матимуть провести аудит вже вжитих заходів і того, чи доцільно їх і надалі застосовувати», - вказала вона.

Також було рекомендовано Офісу Генерального прокурора спільно з Міністерством цифрової трансформації та Міністерством юстиції забезпечити розроблення аналітичного модуля до Єдиного реєстру досудових розслідувань з можливістю публічного доступу до аналітичних узагальнених даних щодо діяльності правоохоронних органів і модуля подання онлайн скарг від підприємців, а також внести відповідні зміни до нормативно-правових актів, які забезпечують функціонування ЄРДР.

Віце-прем’єр-міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що після рішення РНБО розпочалася робота над рішеннями, які дозволять у режимі реального часу моніторити, скільки справ відкривається щодо підприємців, скільки обшуків, скільки запитів відправляється щодо певної інформації тощо.

Який відсоток клопотань про обшуки задовольняється слідчими суддями

У зв’язку із цим «Судово-юридична газета» звернулася за статистичними даними до ДСА та Офісу Генерального прокурора, зокрема, стосовно випадків, коли обшук проводиться до постановлення ухвали слідчого судді. Втім, окремої статистики у розрізі таких випадків не ведеться – лише загальна. 

Судячи з відповіді ДСА, за останні роки майже на 10% зріс відсоток клопотань, заяв та скарг щодо проведення обшуків, які задовольняються слідчими суддями.

Так, Державна судова адміністрація надала на запит наступну статистичну інформацію стосовно розгляду слідчим суддею клопотань, скарг, заяв під час досудового розслідування у вигляді проведення обшуку житла чи іншого володіння особи.

Протягом 2020 року на розгляд слідчих суддів надійшло 97,3 тисяч клопотань, скарг, заяв під час досудового розслідування. 96,9 тисяч розглянуто, з них задоволено 71,2 тис., а у 15,3 тис. – відмовлено. 6,3 тис. – повернуто. Тобто, від розглянутих було задоволено 73,5%. У 2019 році цей відсоток становив 73,7% (94,6 тис. розглянуто, з них 69,7 тис. задоволено).

У 2021 році усього на розгляд надійшло майже 99 тис. таких клопотань, заяв та скарг. З них 98,65 тис. було розглянуто, при цьому 72,5 тис. задоволено, 14,1 тис. – відмовлено, 8,5 тис. – повернуто. Тобто, від розглянутих було задоволено, знов-таки, 73,5%.

У 2022 році надійшло близько 71 тис. таких документів, з них розглянуто 70,63 тис. У 57,6 тис. – задоволено, 7,2 тис – відмовлено, 3,6 тис. – повернуто. Тобто, задоволено 81,5%.

В 2023 році на розгляд слідчих суддів надійшло 98,5 тис. клопотань, заяв, скарг. 98 тис. розглянуто. З них – 81,53 тисяч задоволено. 8,5 тис. – відмовлено, 5 тисяч – повернуто. Отже, відсоток задоволених слідчими суддями документів становить 83,2%.

В свою чергу, в Офісі Генерального прокурора «Судово-юридичній газеті» надали наявні статистичні відомості про результати розгляду слідчим суддею клопотань про проведення НСРД, у тому числі, з прийняттям рішення про задоволення клопотання та про відмову в задоволенні клопотання, за період 2019-2023 років та про участь прокурора у розгляді слідчим суддею клопотань про проведення обшуку за період 2021-2023 років.

Так, прокурори в 2021 році взяли участь у 5675 розглядах слідчим суддею відповідних клопотань про проведення обшуку, у 2022 році – у 5797, в 2023 році – у 8482.

Звісно, ці цифри можуть бути обумовлені різноманітними факторами, серед яких повномасштабне вторгнення. Однак, зважаючи на рішення РНБО, вочевидь, має місце певна проблема.

Чи є тенденція до збільшення випадків проведення обшуків без ухвали слідчого судді?

«Судово-юридична газета» звернулася до голови Верховного Суду Станіслава Кравченка щодо надання коментарів про порядок проведення обшуку в службовому кабінеті та втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді у службових приміщеннях, а також щодо поширення практики проведення зазначених слідчих дій правоохоронними органами без ухвал слідчого судді.

А саме, ми звернулися із питаннями, чи є сформованою та сталою позиція Верховного Суду у справах, де поставало питання правомірності проведення обшуків без ухвали слідчого судді та/або втручання у приватне спілкування шляхом здійснення прослуховування без санкції суду? Які аспекти слід враховувати, якщо такі дії проводяться стосовно суддів? Та, чи спостерігає Верховний Суд певну тенденцію до збільшення випадків проведення означених дій правоохоронними органами без ухвали слідчого судді, суду?

Щодо формування та єдності судової практики Верховного Суду у справах, де поставало питання правомірності проведення обшуків без ухвал слідчого судді  та/або втручання у приватне спілкування шляхом здійснення прослуховування без санкції судді, а також щодо аспектів, які слід враховувати, якщо такі дії проводяться стосовно судді, він зазначив наступне.

Порядок проведення обшуку регламентовано Кримінальним процесуальним кодексом. Відповідно до частини другої статті 234 КПК обшук житла чи іншого володіння особи проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – ВАКС. Слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише в невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку (частина третя статті 233 КПК).

«Таким чином, підстави для проведення обшуків без ухвал слідчого судді визначаються кримінальним процесуальним законодавством, а оцінка правомірності таких слідчих дій здійснюється слідчим суддею, судом з урахуванням усіх обставин справи. Також відповідні слідчі дії можуть бути предметом перевірки Верховним Судом під час розгляду справи в касаційному порядку.

Зокрема питання правомірності проведення обшуків за відсутності ухвал слідчого судді стали предметом касаційного розгляду в постановах Верховного Суду від 1 листопада 2023 року в справі № 462/3127/22, від 14 вересня 2023 року в справі № 521/18533/15-к, від 5 квітня 2023 року в справі № 683/1200/18, від 21 березня 2023 року в справі № 461/5931/19, від 17 січня 2023 року в справі № 648/1543/15-к, від 8 квітня 2021 року у справі № 573/2028/19, від 24 лютого 2021 року в справі № 761/27114/14-к, від 2 вересня 2020 року в справі № 750/10813/15-к», - зазначив Станіслав Кравченко.

Щодо правомірності проведення обшуку стосовно судді, то такі випадки не були предметом касаційного перегляду Верховним Судом.

«Щодо спостереження Верховним Судом певних тенденцій до збільшення випадків проведення відповідних слідчих дій правоохоронними органами без ухвал слідчих суддів акцентуємо, що такі дії вчиняються на стадії досудового розслідування та, відповідно, перебувають поза сферою діяльності Верховного Суду. У зв’язку із цим говорити про певні тенденції доволі складно. Водночас треба мати на увазі, що кожен такий випадок, який стався за відсутності належних підстав, завдає значної шкоди правам людини, а якщо такі дії вчинено стосовно судді – несе загрозу незалежності судової влади як невід’ємній складовій правової держави», - підкреслив Станіслав Кравченко.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.