Будемо шукати компроміси щодо відстрочки для аспірантів та арешту рахунків, - Олена Шуляк розповіла, які зміни чекають законопроект про мобілізацію

Законопроект Уряду 10449 стосовно посилення мобілізації до другого читання зазнає змін. Про це повідомила голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк після його ухвалення в першому читанні 7 лютого.

Зокрема, за її словами, зміни будуть стосуватися пропонованих законопроектом скасування відстрочки для аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту, та арешту рахунків ухилянтів за зверненням ТЦК. Нагадаємо, законопроект 10449 передбачає можливість застосовувати заходи впливу до ухилянтів у вигляді накладення арешту на кошти та інші цінності, обмеження у праві керувати авто тощо. Право ініціювати заходи впливу буде у ТЦК. На відміну від попереднього законопроекту, Кабмін вирішив передбачити, що ці заходи, запропоновані ТЦК, санкціонуватимуться через суд. 

«Дискусій стосовно того, чи потрібно продовжувати мобілізаційні заходи в суспільстві немає, є питання до справедливості і зрозумілості мобілізації. Мали чимало зауважень до мобілізаційного закону, тому багато моментів буде змінено.

Зокрема, до другого читання будуть шукати компроміси щодо відстрочки від військової служби для аспірантів, арешту рахунків тощо.

Нині ж, з-поміж усього іншого, законопроект передбачає:

Людей з інвалідністю всіх груп буде звільнено від військової служби. Втім для осіб, чия інвалідність II та III груп (окрім військовослужбовців), була встановлена після 24 лютого 2022 року, будуть проходити повторний огляд.

Переглядається право відстрочки для працівників правоохоронних органів: БЕБ, ДБР, НАБУ, прокуратури, Національної поліції, Державної виконавчої служби, Служби судової охорони, патронатної служби.

Як і до цього, військовослужбовцям під час дії воєнного стану надається відпустка на 30 календарних днів частинами. Але тепер в документі прописано, що така частина має бути не менш ніж 15 календарних днів.

Наголошую: до другого читання законопроект матиме зміни», - підкреслила Олена Шуляк.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» публікувала коментар EnableMe Ukraine, де зазначили, що у ЄС не прописаний механізм перегляду статусу інвалідності, а відповідно і не існує інституту переоглядів стану здоров’я людей з інвалідністю, тож введення законопроектом про мобілізацію перегляду осіб, яким встановлено інвалідність ІІ та ІІІ груп, є українським «ноу-хау».

В свою чергу, народний депутат Ігор Фріс, хоча і підтримав перше читання законопроекту про мобілізацію, однак зазначив, що подасть правки щодо захисту людей з інвалідністю, аспірантів, електронного кабінету, консульських послуг, арешту рахунків.

«Додатково будуть опрацьовані питання необхідної відстрочки для підприємців та самозайнятих осіб, яким потрібно врегулювати питання бізнесу та права до моменту служби.

І найголовніше – питання гарантованої демобілізаціі та можливості гарантування проходження служби у частині, яка тебе обрала», - зазначив він.

Народний депутат Максим Бужанський зазначив, що також подасть поправки для забезпечення захисту прав людей з інвалідністю.

Нагадаємо, раніше про зауваження до нового законопроєкту про мобілізацію на 9 сторінок повідомив Омбудсмен Дмитро Лубінець. Він підкреслив, що питання, які стосуються мобілізаційної підготовки та самої мобілізації, мають відповідати нормам Конституції України та міжнародним угодам в галузі прав людини.

«Нормативний казус є у питанні порядку виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього в установленому порядку. Тут питання у відмітках: формулювання «зняти» та «виключити» з військового обліку (яке вказується у військовому квитку) на практиці стає проблемою, яка потребує урегулювання.

У законопроєкті йдеться й про те, що військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з країни. Однак, згідно з вимогами статті 17 Конституції України, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян. Тож ці пропоновані зміни суперечать Конституції України.

Окрім цього, у законопроєкті пропонують передбачити обов’язок реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста за невиконання якого останні несуть визначену Законом юридичну відповідальність.

Проте таке положення законопроєкту не відповідає положенням Конституції України, Закону України «Про захист персональних даних», правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя.

Тож такий обов’язок має бути виключений із законопроєкту. Доцільніше закріпити у ньому право, тобто можливість, реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста.

Питання надавання права представникам ТЦК та СП здійснювати перевірку військово-облікових документів громадян у віці від 18 до 60 років також суперечать Конституції. Таку перевірку можуть здійснювати тільки працівники Національної поліції, а також персоналу Державної прикордонної служби України. Відповідно до ст. 17 Конституції України Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян.

У змінах зазначене й позбавлення права на звільнення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту. При цьому усім іншим категоріям здобувачів освіти за цих умов право на звільнення від призову зберігається. Це суперечить вимогам ст. 24 Конституції України щодо рівності прав громадян, та недопущення їх дискримінації за певними ознаками.

У новому законопроєкті також прописано те, що призов на військову службу під час мобілізації здійснюється незалежно від місця їх перебування на військовому обліку. (Тобто, особу можуть призвати на військову службу під час її перебування у службовому відрядженні, під час виїзду на вихідні до батьків, перебування в санаторії чи лікувальному закладі поза межами місця проживання). Проте, як показує аналіз звернень до нашого Офісу, при такому підході до мобілізації часто порушується право громадян на звільнення від призову, оскільки медичні документи, а також документи, які дають право військовозобов’язаному на звільнення від призову (свідоцтва про народження дітей, довідки про інвалідність батьків тощо), громадяни з собою не носять, оскільки їх за законом мають надати до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку. Тож закріплення у Законі цієї норми є недоцільним.

Що стосується альтернативної (невійськової) служби, то чинна редакція Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» нині не передбачає можливості та порядку направлення на альтернативну службу громадян, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Однак є непоодинокі випадки направлення громадян на військову службу, релігійні переконання яких не допускають виконання військового обов'язку, що суперечить гарантованому їм ст. 35 Конституції України праву на свободу совісті», - вказав Дмитро Лубінець.

Згодом він зауважив, що 6 лютого відбулася термінова нарада з Міністром оборони України Рустемом Умєровим, на якій вони обговорили законопроект про мобілізацію.

«У результаті наради дійшов висновку, що зазначений законопроект необхідно ухвалити Парламентом у першому читанні. До другого читання зауваження від Офісу Омбудсмана можна врегулювати. Вкотре відмічаю швидке позитивне реагування з боку Міністра Оборони України», вказав Омбудсмен.

Нагадаємо, що для внесення пропозицій у депутатів є 14 днів. За прогнозами, законопроект може бути прийнятий в цілому до кінця лютого.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.