Наслідок поведінки сторони обвинувачення, яка своїми діями значно ускладнила дослідження важливих доказів судом, має тлумачитися на користь захисту, щоб не заохочувати обвинувачення до використання таких прийомів, - ВС

Сторона захисту має право реалізувати свої процесуальні права, у тому числі право на доступ до матеріалів, які могли підтвердити позицію захисту про провокацію кримінального правопорушення. Наслідок поведінки сторони, яка своїми діями унеможливила або значно ускладнила дослідження важливих доказів судом, має тлумачитися на користь протилежної сторони, щоб не заохочувати сторону до використання таких прийомів. Про це зазначила колегія суддів Першої судової палати ККС ВС у постанові від 21 листопада 2023 у справі №991/722/21.

Позиції ВАКС та АП ВАКС

Суди встановили, що генеральний директор підприємства запропонував і передав голові ДАЗВ неправомірну вигоду за призначення премій за 4 квартал 2019 року і за підсумками роботи за 2019 рік.

Вироком ВАКС генерального директора підприємства визнано винуватим і засуджено за ч. 4 ст. 369 КК. Апеляційна палата ВАКС залишила цей вирок без зміни.

У касаційних скаргах, серед іншого, сторона захисту стверджувала, що вона була позбавлена можливості доводити провокацію, оскільки сторона обвинувачення не забезпечила доступ до матеріалів, які могли підтвердити позицію захисту.

Позиція Касаційного кримінального суду

ККС ВС скасував ухвалу Апеляційної палати ВАКС і призначив новий розгляд провадження в суді апеляційної інстанції.

Верховний Суд відзначив, що один з доводів сторони захисту в касаційній скарзі зводиться до того, що їй не була забезпечена можливість довести або спростувати факти, які могли б свідчити про провокацію злочину: а саме обставини, які могли дати відповідь на питання, чи була пропозиція надати хабар зроблена засудженим неспровоковано або ця пропозиція, якщо вона була, зроблена у відповідь на явну чи завуальовану вимогу надати хабар.

Сторона захисту послідовно стверджувала, що засуджений був спровокований вести розмови про передачу хабаря поведінкою голови ДАЗВ, яка діяла під контролем органу розслідування.

В контексті доводів про провокацію було важливо встановити, чи діяла голова ДАЗВ за власною ініціативою, чи під контролем і в співпраці з органом розслідування.

ККС зазначив, що вирішення цього питання вимагало дослідження широкого кола обставин, для доведення та спростування яких сторони мають отримати якнайширші можливості. Суд, вирішуючи питання щодо надання доступу до матеріалів, який вимагала сторона захисту, мав також прийняти до уваги, чи існували у сторони захисту інші способи доводити або спростовувати обставини, важливі в контексті її позиції.

ККС указав, що сторона обвинувачення представила суду фрагмент обміну повідомленнями у месенджері між засудженим і головою ДАЗВ, з якого можна зробити висновок про те, що цей месенджер був один з каналів спілкування між ними. Сторона захисту стверджувала, що листування не обмежувалося лише цим фрагментом і містило інформацію, яка у сукупності з іншими обставинами справи доводила підбурювання з боку голови ДАЗВ до розмов, що стосуються отримання нею хабаря від засудженого.

Сторона обвинувачення не надала будь-яких пояснень, чому фіксація переписки між засудженим і головою ДАЗВ обмежилася лише цим фрагментом. Крім того, сторона обвинувачення, не зафіксувавши повну інформацію про це листування, не забезпечила також збереження цієї інформації іншим чином, наприклад, вилучивши цей телефон і убезпечивши його від доступу сторонніх осіб.

Залишаючи осторонь питання достовірності фрагменту спілкування, довільно вирваного з контексту стороною обвинувачення, ККС вважає, що слід було взяти до уваги також те, що сторона обвинувачення не забезпечила збереження цього ж листування на телефоні засудженого.

Таким чином, своїми діями сторона обвинувачення створила та/або сприяла створенню обставин, через які обмін повідомленнями між засудженим і головою ДАЗВ в повному обсязі став недоступним для сторони захисту.

Наслідок поведінки сторони, яка своїми діями унеможливила або значно ускладнила дослідження важливих доказів судом, має тлумачитися на користь протилежної сторони, щоб не заохочувати сторону до використання таких прийомів.

Тому втрата стороною захисту внаслідок дій сторони обвинувачення можливості представити суду повний обмін повідомленнями між засудженим і головою ДАЗВ безумовно мала бути прийнята до уваги при вирішенні клопотань про доступ до матеріалів.

Крім того, ККС нагадав, що в контексті дослідження питання провокації важливо також встановити, чи мали до проведення спеціальної операції органи розслідування надійну інформацію щодо злочинної діяльності особи, щодо якої проводиться така операція.

Надійність інформації має оцінювати виходячи з сукупності факторів, у тому числі надійності інформатора, підтвердження повідомлення інформатора іншими обставинами, встановленими з незалежних джерел тощо.

Оскільки у справі немає підтверджень того, що НАБУ перевірило надійність повідомлення голови ДАЗВ, тому матеріали, доступ до яких вимагала сторона захисту, могли мати значення для вирішення важливих в контексті цієї справи питань. ККС не вважає переконливими посилання суду на те, що документи, доступ до яких вимагала сторона захисту, містять відомості, що становлять державну таємницю.

Володілець цієї інформації не заявляв про таємність цих документів, тому висновок суду про їх таємність не ґрунтується на встановлених фактах. На підставі викладеного ККС зазначив, що хоча суди попередніх інстанцій здійснили аналіз того, чи не були дії засудженого зумовлені провокацією, цей аналіз ґрунтується на відомостях, отриманих в умовах, коли стороні захисту не були надані адекватні можливості доводити важливі обставини в контексті цього питання.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.