Водій вимагав стягнути з Патрульної поліції витрати на адвоката і 2 млн грн моральної шкоди після того, як суд закрив провадження в зв’язку з відсутністю складу адмінправопорушення, - що вирішив Верховний Суд

Водій у лютому 2021 року звернувся з позовом до держави в особі Департаменту патрульної поліції, в якому просив суд стягнути у рахунок відшкодування майнової шкоди 11 900 грн та моральної шкоди у розмірі 2 млн грн.

Вказав, що поліцейським відносно нього було складено протокол про адмінправопорушення, згідно з яким, він при зустрічному роз`їзді не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Святошинський райсуд Києва провадження про адміністративне правопорушення закрив на підставі п. 1 ч. 1 статті 247 КУпАП за відсутності складу адмінправопорушення.

Чоловік також був змушений звернутися до адвоката, якому сплатив за правничу допомогу 11 900 грн.

Сам позивач працював водієм автотранспортних засобів у ТОВ і притягнення його до відповідальності могло б призвести до позбавлення його права керування і втрати роботи.

Макарівський райсуд Київської області і Київський апеляційний суд у задоволенні позову про відшкодування шкоди відмовили, вказавши, що складання патрульними поліцейськими протоколу, в якому фіксується подія, не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні положень КУпАП, а неправомірність дій патрульних не встановлено, тому відсутні підстави для відшкодування державою моральної шкоди, завданої неправомірними діями працівників поліції.

Крім того, кошти у розмірі 11 900 грн це понесені ним витрати на адвоката, а не шкода, спричинена внаслідок незаконного притягнення до адміністративної відповідальності.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вирішив, що касаційна скарга чоловіка підлягає частковому задоволенню (постанова від 6 грудня 2023 року по справі №370/463/21).

Як зазначив ВС, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, затримання особи, отримання пояснень та інше). Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 569/1799/16-ц викладено правовий висновок про те, що на підставі п. 2 ч. 1 статті 1 Закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» в особи виникає право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного накладення штрафу. Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше).

У справі, яка переглядається, підставою для відшкодування шкоди є закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Разом із тим, це не спростовує того, що такими діями позивачу завдано моральної шкоди, оскільки закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, а, крім того, відшкодування здійснюється незалежно від вини.

Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувалися з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.

У постанові Верховного Суду від 5 лютого 2020 року у справі № 640/16169/17, зазначено, що здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, затримання особи, отримання пояснень та інше).

Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувалися з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суди попередніх інстанцій не врахували, що дії працівників поліції щодо затримання позивача та складання відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення, відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди, оскільки закриття судом справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, відшкодування такої шкоди здійснюється незалежно від вини. Зважаючи на наведене, висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про відсутність вини у діях працівників поліції при складанні протоколів про адміністративні правопорушення, передбачених статтями 173, 185 КУпАП, є помилковими.

Постановою Святошинського районного суду Києва провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, стосовно позивача закрито на підставі пункту першого статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адмінправопорушення.

Отже, з вказаного вбачається, що у зв`язку із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення у позивача виникло право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених Законом «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Однак, у справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій безпідставно не застосували до спірних правовідносин правовий висновок Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладений у вищезгаданій постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 569/1799/16-ц, та залишили поза увагою той факт, що закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, а, крім того, відшкодування здійснюється незалежно від вини.

Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, Верховний Суд зазначив, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Таким чином, ВС касаційну скаргу задовольнив частково. Рішення судів попередній інстанцій скасував, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.