Можливість підтвердження повноважень захисника у суді касаційної інстанції дорученням, виданим на строк затримання чи тримання під вартою, — у ККС ВС розійшлися думки

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив касаційну скаргу захисника без руху у зв’язку з тим, що доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги, не свідчило про наявність у захисника повноважень на захист інтересів засудженого саме в суді касаційної інстанції.

На усунення цього недоліку захисник направив заяву, в якій зазначив, що видача доручень на надання безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється, зокрема згідно з постановою Кабінету Міністрів від 17.09.2014 №465.

Колегія суддів ККС постановила ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою захисника, на яку одним із суддів колегії було викладено окрему думку. На стадії відкриття касаційного провадження колегією суддів ККС за аналогічних обставин касаційну скаргу захисника також було залишено без руху.

На виконання вимог зазначеної ухвали захисник у своїй заяві про усунення недоліків його касаційної скарги, зазначав, що у справі за наявності доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі ухвалою Другої судової палати ККС було відкрито касаційне провадження.

Позиція Касаційного кримінального суду

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 5 жовтня 2023 року у цій справі 161/8760/22 кримінальне провадження було передано на розгляд Об’єднаної палати, оскільки, на думку колегії ККС, є необхідність відступити від позиції щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, викладених в ухвалі Другої судової палати ККС від 02.02.2023 року у справі № 295/11882/21 в частині щодо підтвердження повноважень захисника в суді касаційної інстанції дорученням, виданим на строк затримання та/або тримання особи під вартою.

Позиція колегії суддів стосовно вирішення проблеми: колегія суддів ККС вважає, що доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, яка відповідно до положень КПК вважається затриманою та/або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не є таким, що підтверджує повноваження захисника на представництво інтересів особи у ВС, оскільки в такому дорученні відсутні будь-які дані про те, що воно діє на стадії касаційного розгляду.

Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС зазначила, що в цьому провадженні на усунення недоліків адвокат не надав нового доручення для надання безоплатної правової допомоги, в якому було б зазначено, що він наділений повноваженнями представляти інтереси засудженого саме на стадії касаційного провадження.

Посилання у заяві, поданій на виправлення недоліків, на постанову КМУ не узгоджується з положеннями КПК.

З огляду на вимоги КПК тримання під вартою застосовується лише до обвинуваченого, який втрачає такий статус після набрання обвинувальним вироком законної сили, тобто після винесення рішення судом апеляційної інстанції.

При цьому, з цього часу доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, яка відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважається затриманою, особі, якій обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на думку колегії суддів ККС, вже не є тим документом, який наділяє захисника правом на прийняття участі на стадії касаційного провадження.

Позиція ОП ККС

Втім, Об’єднана палата ККС ВС вирішила повернути кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника засудженого назад на розгляд колегії.

Обґрунтовуючи свою позицію в ухвалі від 5 жовтня 2023 року, якою зазначене кримінальне провадження передано на розгляд об`єднаної палати, колегія суддів дійшла висновку про те, що доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, яка відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважається затриманою та/або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не є таким, що підтверджує повноваження захисника на представництво інтересів особи у Верховному Суді, оскільки в такому дорученні відсутні будь-які дані про те, що воно діє на стадії касаційного розгляду.

Як зазначила ОП ККС, законодавцем сформульовано конкретні умови, наявність сукупності яких слугує підставою для передачі кримінального провадження на розгляд об`єднаної палати. Зокрема, такими обов`язковими умовами є: 1) необхідність відступити від висновку, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої судової палати або у складі іншої палати; 2) подібність правовідносин, за яких було неоднаково застосовано норми права.

В ухвалі про передачу кримінального провадження на розгляд об`єднаної палати колегія суддів не зазначила, з яким саме висновком та із застосуванням якої саме конкретної норми права вона не погоджується, не обґрунтувавши свою позицію, та як саме відмінно від застосування цієї норми в ухвалі колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 2 лютого 2023 року така норма повинна застосовуватись.

Зі змісту ухвали Другої судової палати ККС ВС від 2 лютого 2023 року вбачається, що колегія суддів не висловлювала позицію та не робила висновку щодо застосування норми права, яка регулює питання підтвердження повноважень захисника в касаційній інстанції. Зазначене рішення стосується вирішення питання про відкриття касаційного провадження, воно не є рішенням Верховного Суду, яке містить висновок щодо застосування норми права, у розумінні ч. 2 ст. 434-1 КПК.

Крім того, колегія суддів Першої судової палати у даному кримінальному провадженні щодо ухвалою від 15 травня 2023 року відкрила касаційне провадження за касаційною скаргою захисника засудженого і провела 5 жовтня 2023 року судовий розгляд.  

Завдання об`єднаної палати Верховного Суду – досягти у встановленому законом порядку юридичної визначеності у спірних правовідносинах і запобігти невизначеності у подібних ситуаціях.

Враховуючи зазначене, на думку ОП, ухвала колегії суддів Першої судової палати від 5 жовтня 2023 року не містить підстав для передачі провадження за касаційною скаргою на розгляд об`єднаної палати, а тому кримінальне провадження підлягає поверненню на розгляд колегією суддів для прийняття рішення по суті.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.