Верховний Суд: за розголошення державної таємниці можна спочатку притягнути до дисциплінарної відповідальності, а потім – до кримінальної

Розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, має місце у випадку повідомлення особою, яка мала допуск до державної таємниці, інформації, що містилася в листі з грифом «Таємно» іншій особі, яка не мала такого допуску, у результаті чого відбувся витік відповідної інформації.

Неврегульованість у нормативних документах, що визначають порядок допуску до державної таємниці, питання, якого стосувався лист із грифом «Таємно», не виключає ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 328 КК. Про це зазначила в своїй постанові колегія суддів Другої судової палати ККС ВС від 26.09.2023 у справі №208/4254/19.

Також Верховний Суд підкреслив, що притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, у встановленому законом порядку, не виключає можливість притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 328 КК.

Обставини справи

Начальника відділу режимно-секретної частини міської ради, якому розпорядженням УСБУ області надано допуск до державної таємниці та до роботи з відомостями та матеріальними носіями секретної інформації зі ступенем секретності «Таємно», обвинувачено у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 328 КК.

Начальник режимно-секретної частини після отримання листа відділу поліції, що надійшов йому від міського голови для виконання та мав гриф «Таємно», ознайомив зі змістом цього листа під підпис на резолюції до нього начальника відділу персоналу міської ради, яка не мала допуску до державної таємниці, а саме повідомив зміст листа, на підставі якого з метою забезпечення участі в оперативно-розшукових заходах двох осіб, які не були працівниками міської ради, їй потрібно виготовити для цих осіб посвідчення працівників міської ради («документів прикриття»), назвавши їх анкетні дані, а також надавши їх фотографії.

Після виготовлення посвідчень працівників міської ради начальник відділу персоналу, усвідомлюючи, що вона працювала з таємною інформацією, не внесла в журнал обліку інформацію про виготовлені нею посвідчення.

Начальника відділу режимно-секретної частини за порушення Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Обвинувачений, надаючи показання в суді першої інстанції, наголосив, що питання видачі працівникам поліції «документів прикриття» не врегульовано в нормативних актах, що забезпечують порядок допуску до відомостей, які становлять державну таємницю, а сам він таку інформацію не розголошував.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій

Місцевий суд визнав винуватим і засудив начальника за ч. 1 ст. 328 КК. Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій. ККС зазначає, що у діях начальника режимно-секретної частини міської ради має місце склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 328 КК, оскільки з сукупності зібраних доказів вбачається, що він розголосив інформацію, що містить державну таємницю особі (начальнику відділу роботи з персоналом), яка не має допуску до такої таємної інформації, вказавши на те, що така особа має зробити на виконання такого листа (виготовити посвідчення працівників міської ради особам, які не є працівниками такої ради), необхідних для виконання ними оперативно-розшукових завдань), а також повідомивши їй анкетні дані таких осіб та надавши їх фотографії.

При цьому посилання обвинуваченого на нормативну неврегульованість питання видачі працівникам поліції «документів прикриття» не виправдовують його дій, оскільки у випадку відсутності юридичної та/або технічної можливості виконати службове доручення, пов’язане з режимно-секретною роботою, він мав повідомити про це керівництво з відповідним режимом допуску та відмовитись від виконання такого доручення, якщо його виконання пов’язане з розголошенням державної таємниці особам, які відповідного допуску не мають.

Колегія суддів також вважає безпідставним посилання сторони захисту на недопустимість притягнення обвинуваченого двічі до юридичної відповідальності (дисциплінарної та кримінальної) за одне й те саме правопорушення.

У вироку місцевого суду обґрунтовано зазначається, що притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за порушення Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях не виключає можливість притягнення його до кримінальної відповідальності в силу ст. 61 Конституції України, оскільки дисциплінарна та кримінальна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.