Верховний Суд вказав на критерії належної обґрунтованості рішення суб’єкта владних повноважень

13:00, 3 грудня 2023
Принцип належного урядування та вимога стосовно мотивованості рішення суб’єкта владних повноважень, - позиція Верховного Суду.
Верховний Суд вказав на критерії належної обґрунтованості рішення суб’єкта владних повноважень
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Верховний Суд переглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу до Державної інспекції архітектури та містобудування України (Державної архітектурно-будівельної інспекції України) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Спір у цій справі стосувався правомірності рішення відповідача про відмову у видачі сертифіката на об`єкт будівництва та зобов’язання видати такий сертифікат. Позивач стверджував, що у відповідача не було зауважень до форми і змісту документів, поданих позивачем через портал Дія, на момент їх прийняття, а тому вважає, що у ДАБІ України відсутні підстави для відмови у видачі сертифікату, визначені пунктами 23-28 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461.

Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій, які позов задовольнили частково, визнали протиправним рішення ДАБІ України про відмову у видачі сертифікату про готовність об’єкта будівництва до експлуатації та зобов’язали відповідача повторно розглянути подану заяву позивача з урахуванням висновків суду.

Суд виходив з того, що спірне рішення ДАБІ України не містить мотивації для відмови, а тому таке рішення суб`єкта владних повноважень не відповідає вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та критеріям до рішень суб’єктів владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 КАС України.

Суд звернув увагу, що за змістом частини сьомої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставами відмови у видачі сертифіката про готовність об’єкта до експлуатації є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо доступності об`єкта для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення; невиконання вимог, передбачених Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг. Аналогічні положення містяться у пункті 26 Порядку №461.

Крім того, зазначеною нормою Закону передбачено, що у разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (уповноваженій ним особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви рішення з обґрунтуванням причин відмови за формою згідно з додатком 11 до цього Порядку.

Судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі встановлено, що у рішенні відповідача про відмову у видачі сертифікату як на підставу відмови вказано про неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У цій справі Суд також звернув увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

При цьому, Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що рішення відповідача про відмову у видачі сертифіката, в якому вказується на неподання позивачем усіх документів, без зазначення конкретного пункту Порядку №461, яким визначено перелік таких документів, а також без вказівки на те, яких документів не вистачає, не можна вважати таким, що відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України, зокрема щодо обґрунтованості.

З урахуванням вищезазначеного, Верховний Суд вказав, що Конституцією України та КАС України прямо передбачений обов`язок суб`єктів владних повноважень дотримуватися принципу належного урядування, відповідно, адміністративні суди під час розгляду та вирішення спорів, що виникають у сфері публічно-правових відносин, мають перевіряти дотримання цього принципу у всіх його аспектах з урахуванням конкретних обставин справи. Фактичне застосування принципу належного урядування є своєрідним «маркером» того як в Україні гарантуються статті 1, 3, 6, 8, 19, 55, 56, 124 Конституції України, а суди застосовують частину другу статті 2 КАС України та статті 3 і 4 Угоди про асоціацію з ЄС.

Відтак, невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

З огляду на вищезазначене Верховний Суд сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є:

1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення;

2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення;

3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення субʼєкта владних повноважень;

4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи;

5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

Постанова Верховного Суду від 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 (адміністративне провадження №К/990/8225/23).

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Денис Попков
    Денис Попков
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Олена Радіонова
    Олена Радіонова
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • В'ячеслав Маринич
    В'ячеслав Маринич
    суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді