Верховний Суд висловився щодо вимоги про висотність у процесі будівництва

Верховний Суд розглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства та фізичної особи до Державної архітектурно-будівельної інспекції України за участю третіх осіб про визнання протиправними і скасування рішень.

Суть спірних правовідносин у цій справі полягала у тому, що під час проведення ДАБІ України перевірки на об’єкті, виявлено, що таке будівництво здійснюється з відхиленням від затверджених проєктних рішень щодо висотності, пожежних та інсоляційних вимог. З огляду на виявлені порушення, відповідачем винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавств, а також постанову про накладення штрафу.

Не погоджуючись з вищевказаними приписом та постановою, позивачі звернулися з адміністративним позовом до суду.

За результатом розгляду цієї справи у судах різних інстанцій, суд апеляційної інстанції ухвалив рішення, яким відмовив у задоволені позову, виходячи з того, що висота будинку не відповідає висоті, погодженій Укрдержбудекспертизою, а також з огляду на відсутність погоджень змін висоти будинку у проєкті.

Верховний Суд погодився з такими висновками суду апеляційної інстанції, залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного адміністративного суду  - без змін.

Суд виходив з положень статті 24 Закону України «Про планування і забудову територій» (що був чинним на момент отримання дозволу на будівництво та розробку проєкту на спірний об`єкт будівництва та втратив чинність на підставі Закону N 3038-VI від 17 лютого 2011 року), статей 26, 29 та 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зі змісту яких встановила, що будівництво об`єктів архітектури здійснюється відповідно до затвердженої замовником будівництва у встановленому порядку проєктної документації. Такий проєкт розробляється відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (на момент отримання позивачем дозволу - архітектурно-планувального завдання); у разі, якщо об`єкт будівництва належить до IV і V категорій складності, то розроблений проєкт підлягає обов`язковій експертизі. До проєкта будівництва можуть бути внесені зміни у встановленому порядку лише за згодою замовника будівництва та за погодженням з розробником первинної проєктної документації; у разі якщо внаслідок корегування проєкту було змінено проектні рішення, то скорегований проєкт підлягає повторній експертизі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що дозвіл органом місцевого самоврядування було надано на проектування та будівництво 15-ти поверхового житлового будинку; на підставі цього дозволу було отримано архітектурно-планувальне завдання та розроблено проєкт такого будівництва. Розроблений проєкт було погоджено у встановленому законодавством порядку з відповідними суб’єктами та проведено його експертизу, за результатом якої проєкт одержав позитивний комплексний висновок державної експертизи.

Водночас, у подальшому цей проєкт скориговано та після проведення повторної експертизи в Експертному звіті «Укрдержбудекспертизи» погоджено: висота будинку (Н буд) - 46,5м, загальна площа (S заг) - 5478,02 кв. м, об`єм будинку (V буд) - 28886 куб. м, площа забудови - 692,1 кв. м.

Крім того, відповідачем проведено перевірку, результати якої зафіксовано в акті перевірки, згідно з яким відповідачем було виявлено невідповідність будівництва житлового будинку вихідним даним та розробленому проєкту, а саме - фактична висота будинку значно перевищує висоту погоджену ДП «Укрдержбудекспертиза», оскільки найвища відмітка у наданих кресленнях становить 55,10 м (замість погоджених 46,5 м).

З огляду на встановлені обставини справи та керуючись положеннями статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність прийнятих відповідачем приписів та постанови про притягнення позивача до відповідальності за пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

На підставі вищезазначеного, Верховний Суд звернув увагу, що проєкт будівництва повинен враховувати нормативні побутові та пожежні розриви, а також норми інсоляції щодо існуючих та запроектованих будівель; проектування необхідно здійснювати згідно з генпланом та з урахуванням сформованої суміжної забудови кварталу. Відтак, невідповідність об’єкта будівництва встановленим вимогам щодо висотності та висоти розривів перекриттів, свідчить про відхилення такого об’єкта будівництва від затвердженого проєкту, а таке будівництво не може вважатися правомірним.

Постанова Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі №813/5770/15 (адміністративне провадження №К/9901/33011/20).

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.