Керівництво парламенту не виключає, що наступного року до законодавства можуть бути внесені зміни, які дещо обмежать народних обранців в можливостях затримувати прийняття євроінтеграційних законопроектів своїми правками. Про це розповів перший віце-спікер Верховної Ради Олександр Корнієнко в інтерв’ю для «Ліги».
«Від нас вимагається зараз партнерами голосувати п’ять законів, але так, як ми домовились з партнерами. Бо зараз половина того, що ми робимо – це робота над помилками. Ми проголосували, наприклад, декларування в якійсь формі – Єврокомісія каже – «ні, повертайте, як було». Навіть та ж історія з тим, як Рада проголосувала за закритий Реєстр декларацій.
Я вже давно зрозумів, що ти можеш голосувати все що завгодно, але все одно в результаті ти будеш виконувати свої зобов’язання. Чому? Тому що вони виконують свої зобов’язання (партнери – прим. ред.)», - пояснив Корнієнко.
«75 млрд євро не взялися нізвідки. Ми два роки живемо за їх (партнерів) рахунок. 62% бюджету формують донори. І при цьому вони ще й кажуть – ми ще й готові вас в цих умовах – а у вас війна, проблеми з економікою, питання великі до корупції – і в цих умовах ми готові вас тягти, давати можливість вступати якимось окремими треками.
І при цьому всьому у нас ще йде дискусія «ну, може ми це не будемо, а це підрихтуємо – а це ми якби незалежні, суверенні…». ЄС – це організація, в якій нам доведеться це все трошки… ці «манси» трошки підкорегувати», - підкреслив Олександр Корнієнко.
На питання журналіста, чи мають українські депутати взагалі право «на демократію», коли з’являються правки до законопроектів, не узгоджені з партнерами, перший віце-спікер пояснив, що вже були ідеї ввести особливу процедуру для «єврозаконів».
«Ми не можемо в праві подання правок відмовити депутатам. Але такі ідеї були і вони навіть звучали з боку колег.
Можливо, на наступному етапі, коли ми відкриємо перемовини, ми будемо вносити процедурні зміни, які дозволять єврозаконам швидше проходити. Наприклад, якусь особливу процедуру розгляду правок. Для єврозаконів можна зробити більш мобільну процедуру.
ЄС не може скасувати у нас демократію. Але фінальну версію давайте приймати погоджену з Брюсселем, якщо це Єврокомісія, з Вашингтоном – якщо це питання підтримки з боку США. З Вашингтоном, Нью-Йорком – коли це питання МВФ. Це все окремі питання, окремі закони», - пояснив логіку Корнієнко.
«Розмови про вступ – це вже не переговори, а розмови, тобто, ми слухаємо, а далі воно виконується», - зазначив він.
Він додав, що якщо Україна втратить підтримку МВФ, «ми втратимо все, воно посипеться».
За його словами, розробляється «план Б» на випадок, якщо об’єм допомоги партнерів не буде таким, як хотілося б Україні. Стосовно урізання соціальної частини видатків населенню, то, як зазначив перший віце-спікер, цього б робити не хотілося, і він думає, що партнери не дадуть до такого дійти.
Нагадаємо, посли країн G7 у листі до спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука заявили, що треба надати САП процесуальну автономію і скасувати обмеження щодо строків досудового розслідування до повідомлення про підозру.
Як писала «Судово-юридична газета», Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності наприкінці минулого робочого тижня зібрався двічі стосовно законопроекту 10060 про посилення незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), який був внесений на вимогу міжнародних партнерів у вересні Кабміном за підписом міністра юстиції Дениса Малюськи.
Спочатку Комітет вирішив скористатися правом розробити з власної ініціативи доопрацьований законопроект з цього питання і саме його винести на розгляд парламенту.
Однак таке рішення Комітету не сподобалося громадським активістам та деяким членам Комітету ВР з питань антикорупційної політики. Вже незабаром у «правоохоронному» Комітеті передумали та рекомендували прийняти в першому читанні саме «кабмінівський» текст.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.