Денис Малюська пояснив, чому варто повернутися до перевірок підстав набуття посадовцями статків до потрапляння на державну посаду

Міністр юстиції Денис Малюська пояснив, навіщо треба повертати норму про можливість НАЗК перевіряти підстави набуття квартир, авто та коштів посадовцями до призначення на посаду. Нагадаємо, Уряд в особі Міністерства юстиції зареєстрував законопроект 10262 про зміни до Закону «Про запобігання корупції» щодо приведення окремих положень у відповідність до висновків Європейської Комісії щодо України.

Так, виключається ч. 7 ст. 51-1 Закону про запобігання корупції, відповідно до якої під час проведення повної перевірки декларації НАЗК не здійснює перевірку підстав набуття об’єктів нерухомості і транспортних засобів, набутих суб’єктом декларування або членом його сім’ї у власність до дня обрання чи призначення на посаду.

Дана пропозиція викликала жваве обговорення, зокрема, народний депутат від «Слуги народу» Віталій Безгін засумнівався в її доцільності.

«Який ефект для перспектив оновлення політикуму та державної служби матиме ініціатива, яка дозволить перевіряти підстави набуття об'єктів людиною ДО потрапляння на державну посаду? Тобто коли представників бізнесу, які вирішили піти попрацювати на державу (як це було в 2014), будуть наздогоняти за те, що вони придбали/отримали, коли були в приватному секторі, а не на держслужбі чи в політиці?» - зазначив він.

На це Денис Малюська пояснив, що хоча «питання важливе і дійсно бʼє у больову точку», але «усе ще складніше».

«(1) Перевіряти іноді треба, наприклад, коли новий політик декларує ярд (мільярд – прим. ред.) кешем перед вступом на посаду. Ми ж не хочемо, щоб він потім свої можливі хабарі підтверджував задекларованим ярдом, нібито набутим до політики?

(2) заборона на перевірку до набуття статусу існує лише трохи більше місяця, якось жили до цього, проживемо і далі, це ж не завадило ані депутатам, ані мені таки прийти у політику.

хоча тут можливий закид що на міністра юстиції міг би прийти і хтось кращий і тут контраргументів у мене немає))

(3) норму про обмеження перевірки можна було б виписати більш вдало, щоб врахувати аргумент #2, але, на жаль, до другого читання зробили її топорно і, ключове - не погодили її з партнерами в порушення домовленостей. Маятник завжди залишається маятником - надмірно нахилиш в одну сторону і він надмірно піде у іншу. У стосунках з міжнародними партнерами ми проходили це вже не раз)

(4) ми на тому етапі євроінтеграції, де немає ані часу, ані можливості заходити у перемовини чи критику рекомендацій Єврокомісії - треба зробити як порекомендували і вже потім, після позитивного рішення щодо перемовин, показувати випадки надмірного контролю, необгрунтованих барʼєрів та домовлятись про збалансоване обмеження ретроспективних перевірок декларацій (а такі, наскільки чув, схоже дійсно були)», - пояснив міністр.

«На шляху до ЄС у нас буде безліч випадків, коли ми будемо краще розуміти що треба робити для України, аніж це розуміють наші партнери. Але ключове буде - не робити тишком-нишком як ми вважаємо краще і потім ставити партнерів перед фактом, а чесно і відкрито наводити свої аргументи, переконувати і домовлятися.

А коли і якщо домовитись не вдасться - все одно виконувати вимоги євроінтеграції, бо воно того вартує і переваг дасть незрівнянно більше, аніж недоліків від регулювання, не завжди ідеально адаптованого до наших реалій», - підсумував Малюська.

Зазначимо, що законопроектом в іншій редакції викладено ч. 5 ст. 51-3, яка наразі визначає, що не можуть бути предметом повторної перевірки відомості, зазначені за попередній період суб’єктом декларування у декларації, які вже були предметом перевірки Національного агентства та за результатами перевірки яких порушень не виявлено.

Мінюст пропонує, аби повна перевірка декларації проводилася в частині об'єктів декларування, не охоплених повною перевіркою декларацій відповідного суб'єкта декларування за попередні періоди, крім випадків, коли НАЗК отримало нову інформацію щодо об'єкта, який перевірявся, або якщо наявні нові джерела інформації, що не були відомі чи не були доступні Національному агентству під час проведення попередньої повної перевірки.

Разом з тим, у законі залишаться норми, які скасували обов’язковість повної перевірки декларацій високопоставлених посадовців.

Нагадаємо, що ухваленим законом про відновлення декларування (законопроект 9534) для НАЗК прибирається обов’язок повної перевірки декларацій високопоставлених посадовців. А саме, зі статті 51-3 Закону «Про запобігання корупції», яка регулює повну перевірку декларацій, вилучається слово «обов’язкова» зі словосполучення «обов’язкова повна перевірка». Також у статті 51-4 прибирається норма про те, що встановлення невідповідності рівня життя суб’єкта декларування задекларованим ним майну і доходам є підставою для здійснення повної перевірки його декларації.

По суті, це може означати, що повна перевірка декларацій службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, віднині не буде обов’язковою для НАЗК.

 Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.