Деякі категорії слідчих та дізнавачів мають низькі корупційні ризики та не мають статків, тому перевіряти їх майновий стан в рамках повної перевірки недоцільно. Такі зміни пропонує законопроект 9457, який 17 жовтня на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики під головуванням Анастасії Радіної та за участі голови НАЗК Олександра Новікова, рекомендували прийняти в першому читанні.
Втім, законопроект явно вимагатиме коригування, адже він був внесений ще до ухвалення закону про повернення обов'язкового декларування (а закон про поновлення декларування взагалі скасував норму щодо обов'язковості повної перевірки декларацій).
Нагадаємо, що цим же законопроектом 9457 пропонують виключити із переліку посад, щодо яких проводиться спеціальна перевірка та повна перевірка декларацій, посади радників і помічників Президента, а також радників і помічників Прем’єр-міністра.
Отже, серед іншого, пропонується виключити слідчих Національної поліції України, залежно від рівня органу/підрозділу, в якому вони працюють, та дізнавачів із переліку суб’єктів, декларації яких підлягають обов’язковій повній перевірці та щодо яких проводитися спеціальна перевірка перед призначенням.
При цьому категорія осіб слідчих районного рівня та дізнавачів не втрачає статусу суб’єктів, на яких поширюються Закону про запобігання корупції.
«Виключення вказаної категорії із приміток до статей 51-3, 56 Закону обґрунтовується низьким ступенем корупційних ризиків в їх діяльності та практично доведеною неефективністю застосування вимог про обов’язкову повну перевірку декларацій та проведення спеціальної перевірки перед призначенням», зазначає у пояснювальній записці до законопроекту заступник голови НАЗК Артем Ситник.
З урахуванням відомчої належності та рівня органу Національної поліції України (апарат органу управління, територіальний орган тощо) посади слідчих мають різні ступені корупційних ризиків, з огляду на що і були розроблені пропозиції, які виключають слідчих в районах з переліку осіб/посад з відповідальним або особливо відповідальним становищем.
Редакція норми щодо визначення слідчих Національної поліції України залежно від рівня органу запропонована з урахуванням трирівневої системи органів поліції та пункту 2 розділу І Положення про слідчі підрозділи. Крім того, в цій частині редакція проекту Закону була погоджена 01.10.2021 із Міністерством внутрішніх справ України та Національною поліцією України на узгоджувальній нараді.
«Крім того, враховуючи те, що дізнавачі є службовими особами підрозділів дізнання, які уповноважені в межах компетенції здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків, які порівняно із злочинами є кримінальними правопорушеннями з меншим ступенем суспільної небезпеки, вбачається, що ймовірність виникнення корупційних ризиків у дізнавачів є досить невисокою.
Натомість поширення на категорію дізнавачів окремих вимог щодо обов’язкової повної перевірки декларацій та проведення спеціальної перевірки є обтяжливим, та, як показала практика, таким, що забезпечує перевірку в більшості випадків декларацій, які не містять статків», - вказує Артем Ситник.
В якості прикладу він наводить той факт, що переважна більшість кандидатів на посаду слідчого та дізнавача є випускниками навчальних закладів, декларації яких не містять статків, та у яких наявні лише типові помилки їх заповнення.
Таким чином, поширення на посади слідчих територіальних підрозділів Національної поліції України та дізнавачів вимог щодо обов’язковості повних перевірок декларацій та здійснення спеціальних перевірок стосовно кандидатів вбачається недоцільним, вважає НАЗК.
Втім, як вже було згадано, обов’язковість повних перевірок й так вже скасована.
Також проектом Закону пропонуються зміни до Закону України «Про запобігання корупції», зокрема щодо:
- включення Державного бюро розслідувань до переліку спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції;
- уточнення переліку суб’єктів, на яких поширюється дія Закону, переліків посад/службових осіб, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, відомостей, що зазначаються у декларації;
- доповнення вимог для кандидатів до складу Громадської ради при НАЗК;
- механізмів щодо обмеження сумісництва, суміщення з іншими видами діяльності та врегулювання конфлікту інтересів;
- уточнення деяких положень щодо проведення НАЗК антикорупційної експертизи нормативно-правових актів.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.