Можливість надсилання суду процесуального документу на офіційний email, а не через Електронний кабінет, - позиція ВП ВС

Велика Палата Верховного Суду висловила позицію стосовно можливості надсилання суду фізичною особою процесуального документу на офіційну електронну скриньку без застосування «Електронного суду».

Отже, як виснувала ВП ВС у постанові від 13 вересня 2023 року по справі №204/2321/22, законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом.

Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Однак, ВП ВС підкреслила, що наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Обставини справи

У травні 2022 року заявниця засобами електронного зв`язку подала апеляційну скаргу, підписану представником за допомогою кваліфікованого та удосконаленого цифрового підпису (ЕЦП) до Дніпровського апеляційного суду шляхом направлення апеляційної скарги на електронну пошту апеляційного суду [email protected].

Суд апеляційної інстанції скаргу отримав та зареєстрував за вхідним номером з відміткою «ЕЦП перевірено»; проте апеляційну скаргу повернув з мотивів відсутності підпису особи, яка її подала.

Касаційну скаргу до ВС заявник обґрунтувала тим, що суди зобов`язані перевіряти процесуальні документи, подані на електронну адресу суду з підписанням ЕЦП. Відповідна постанова Верховного Суду у справі № 205/5252/19 прийнята 3 травня 2022 року. Якщо документи подаються учасниками справи в суд або направляються іншим учасникам справи в електронній формі, вони скріплюються (підписуються) електронним цифровим підписом учасника справи або його представником.

Зазначає, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, подача, реєстрація, направлення процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та направлення матеріалів справи здійснюється в паперовій формі. Альтернативним зверненням учасників справи з позовними заявами, скаргами та іншими, визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі і підписаними безпосередньо учасниками справи або їх представниками, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим скріпленням (підписом) учасника справи або його представника та подання такого документа через електронний кабінет.

Чинне процесуальне законодавство не забороняє учаснику справи звернутися з процесуальними документами в суд шляхом направлення їх на офіційну електронну адресу суду з обов`язковим скріпленням (підписанням) таких документів власним електронним підписом учасника справи. Суд апеляційної інстанції помилково дійшов висновку, що апеляційна скарга не підписана заявником або його представником та проігнорував норми чинного законодавства.

До ВП ВС на розгляд ця справа потрапила, оскільки у червні 2022 року її передала колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, яка вважала за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

А саме, відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року у справі №200/6370/20-а, у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 грудня 2019 року у справі № 910/12245/19, від 17 червня 2020 року у справі №910/8423/19, від 7 жовтня 2021 року у справі № 904/4137/20 (210/1218/20) про те, що альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним цифрового підписом учасника справи та подання такого документу через «Електронний кабінет».

Колегія суддів Другої судової палати КЦС зазначила, що гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, в тому числі в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, пандемії, введення воєнного стану, хоча б з точки зору найвищої соціальної цінності життя та здоров`я людини, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів звернення до суду, а не їх обмеження судами; звернення особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний ЕЦП, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, який нічим не відрізняється від безпосереднього звернення до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Отже, Велика Палата Верховного Суду мала дати відповідь на питання щодо правомірності повернення апеляційної скарги, поданої з використанням офіційної електронної адреси суду із засвідченням кваліфікованим електронним підписом, а не через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет» у разі реєстрації скаржника у цих підсистемах та технічних проблемах із їхньою роботою, які унеможливили подання апеляційної скарги через ці підсистеми.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо електронної форми звернення до суду із апеляційною скаргою

Як зазначила ВП ВС, до 5 жовтня 2021 року (початок функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку) альтернативою звернення учасників справи до пілотного суду (всіх місцевих та апеляційних судів України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду) із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, було звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним цифровим підписом учасника справи та подання такого документу через «Електронний кабінет».

У зв`язку з набранням чинності Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021, наказом ДСА від 26 жовтня 2021 року визнано таким, що втратив чинність, наказ ДСА від 1 червня 2020 року №247 «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет».

У газеті «Голос України» від 4 вересня 2021 року Вища рада правосуддя оприлюднила оголошення про початок функціонування трьох таких підсистеми (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.

5 жовтня 2021 року є датою початку функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний Суд», підсистема відеоконференцзв`язку.

З початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку:

вводяться в дію підпункт 1 пункту 3, підпункт «а» підпункту 3 пункту 17, пункт 19 § 1 розділу 4 Закону; підпункт 5 пункту 7 § 1 розділу 4 Закону - в частині щодо можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, функціонування офіційних електронних адрес та процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет);

зазнає змін порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 17.1, 17.5, 17.6, 17.14, 17.16 підпункту 17 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України; підпунктами 15.1, 15.5, 15.6, 15.14, 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу XIІI «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України; підпунктами 15.1, 15.5, 15.7, 15.15, 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України; підпунктом 17.7 підпункту 17 пункту 1 розділу XI«Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, підпунктом 15.7 підпункту 15 пункту 1 розділу XIІI «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, підпунктом 15.8 підпункту 15 пункту 1 розділу VII«Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України - в частині фіксування судових засідань, що проводяться в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку.

Ці дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС».

У пункті 111 розділу V «Перехідні положення» Положення про ЄСІТС визначено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. У разі надсилання судом документів на адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом, ризики технічної неможливості доставки документа суду на відповідну адресу учасника судового процесу несе учасник судового процесу.

Використання електронного цифрового підпису врегульовано Законом України «Про електронні довірчі послуги» (тут і далі у редакції, чинній станом на 16 травня 2022 року).

Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Отже, слід розмежовувати спосіб звернення до суду із вимогами до оформлення процесуального документа.

Якщо електронний документ підписаний накладенням електронного підпису, який забезпечує ідентифікацію фізичної особи (за виключенням адвокатів та інших, передбачених пунктом 10 Положення про ЄСІТС осіб), але електронний підпис накладений без використання підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а процесуальний документ направлений на офіційну електронну адресу суду, то відсутні правові підстави стверджувати, що такий електронний документ не підписаний.

Протилежний підхід нівелює приписи про юридичну силу електронного документа та презумпцію відповідності кваліфікованого електронного підпису власноручному, суперечить частині першій статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Звернення фізичної особи (за виключенням адвокатів та інших, передбачених пунктом 10 Положення про ЄСІТС осіб) до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне додатково зазначити, що 29 червня 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінеті в Єдиній судовій інформаційній-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким внесено зміни до ЦПК України, ГПК України та КАС України.

Частина шоста статті 14 ЦПК України викладена в такій редакції: «Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадку, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконання особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особо без реєстрації електронного кабінету у вигляд залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви».

Такі ж правила законодавець закріпив у ГПК України та у КАС України.

З огляду на «якість закону», фізична особа (за виключенням адвокатів та інших, передбачених пунктом 10 Положення про ЄСІТС осіб) при зверненні до суду має чітко розуміти, що в неї є можливість через підсистему «Електронний суд» створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи, проте реєстрація офіційної електронної адреси для фізичної особи в ЄСІТС є добровільною, а кваліфікований електронний підпис має презумпцію його відповідності власноручному підпису, тому у такому випадку звернення до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є аналогічним безпосередньому зверненню до суду.

Щодо повернення апеляційної скарги

Заявниця 16 травня 2022 року засобами електронного зв`язку подала апеляційну скаргу, підписану представником за допомогою кваліфікованого та удосконаленого цифрового підпису, до Дніпровського апеляційного суду шляхом направлення апеляційної скарги на електронну пошту Дніпровського апеляційного суду [email protected]; апеляційна скарга отримана та зареєстрована Дніпровським апеляційним судом 17 травня 2022 року за вхідним № ЕП4968 з відміткою «ЕЦП перевірено»; при поверненні апеляційної скарги апеляційний суд зазначив, що апеляційна скарга не містить підпису особи, яка її подала.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що, вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження чи повернення апеляційної скарги, суди апеляційної інстанції мають враховувати обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності, з метою уникнення надмірного формалізму, із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення. Відповідний висновок має бути висловлено із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення.

Законодавець допустив подання фізичною особою (за виключенням адвокатів та інших, передбачених пунктом 10 Положення про ЄСІТС осіб) нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документа через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом.

З урахуванням викладеного заявниця 16 травня 2022 року мала можливість подати апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду:

1) в письмовій формі;

2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису;

3) в електронній формі з використанням електронної адреси та засвідченням кваліфікованим електронним підписом.

Проте, вона подала апеляційну скаргу не особисто, а через адвоката електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису.

Відповідно до пункту 10 Положення про ЄСІТС адвокати реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Отже, адвокат як представник заявниці могла подати апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду:

1) в письмовій формі;

2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису.

Адвокат на виконання вимог пункту 10 Положення про ЄСІТС зареєструвала офіційну електронну адресу в електронному кабінеті та подала позовну заяву з використанням сервісу «Електронний суд». Неможливість подання апеляційної скарги у вказаний спосіб адвокат пояснила відсутністю технічної можливості підсистеми «Електронний суд» приймати процесуальні документи на «оскарження судового рішення».

Суд апеляційної інстанції не перевірив вказані обставини, зокрема те, чи справді поданню апеляційної скарги через «Електронний кабінет» перешкодили технічні проблеми, та дійшов передчасного висновку про повернення апеляційної скарги.

Крім того, залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції послався на положення підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України про те, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суд апеляційної інстанції не врахував, що з 5 жовтня 2021 року функціонують підсистеми (модулі) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний Суд», підсистема відеоконференцзв`язку, тобто застосував процесуальну норму, яка припинила свою дію.

Щодо відступу від висновків Верховного Суду про застосування норм права

Колегія суддів Другої судової палати КЦС передала справу на розгляд ВП ВС, оскільки вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, необхідно розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі №9901/335/20, від 3 червня 2021 року у справі № 9901/82/21 та від 1 липня 2021 року у справі № 9901/76/21 міститься правовий висновок про те, що альтернативою звернення учасників справи до пілотного суду (всіх місцевих та апеляційних судів України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду) із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним цифровим підписом учасника справи та подання такого документу через «Електронний кабінет».

Подібні висновки викладені й у постановах Верховного Суду: у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року у справі № 200/6370/20-а, у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 грудня 2019 року у справі № 910/12245/19, від 17 червня 2020 року у справі № 910/8423/19, від 07 жовтня 2021 року у справі № 904/4137/20 (210/1218/20), від висновків щодо застосування норм права у яких колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити.

Наведені постанови Великої Палати Верховного Суду, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду та у складі колегії Касаційного господарського суду стосуються наслідків звернення із процесуальним документами до пілотних судів, при цьому процесуальні документи у вказаних справах подавалися до початку функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС «Електронний кабінет», «Електронний Суд», підсистема відеоконференцзв`язку на відміну від цієї справи.

З урахуванням викладеного відсутні підстави для відступу від висновків, викладених у постановах Верховного Суду, постановлених з урахуванням відмінного від цієї справи матеріально-правового регулювання.

Посилання колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду на те, що практика Верховного Суду сформувала два підходи щодо допустимості/ недопустимості звернення до суду з електронним процесуальним документом, який підписаний електронним підписом, шляхом направлення його на офіційну електронну адресу суду, є безпідставним, з огляду на таке.

У пунктах 48-49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 522/3777/17 вказано, що: «письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником (частина друга статті 183 ЦПК України). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника) (абзац перший частини восьмої статті 43 ЦПК України). Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог, зокрема, частини другої статті 183 ЦПК України, повертає її заявнику без розгляду (частина четверта вказаної статті). Згідно з довідкою відділу опрацювання документів управління забезпечення автоматизованого документообігу Великої Палати Верховного Суду клопотання «про залучення загальновідомого доказу до матеріалів справи», надіслане 26 лютого 2020 року на електронну пошту Верховного Суду від імені представника ОСОБА_2, не було скріплене електронним цифровим підписом. Тому Велика Палата Верховного Суду повертає це клопотання заявникові без розгляду».

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28 лютого 2019 року в справі № 200/12772/18 (провадження № 14-99зц19) вказано, що «22 лютого 2019 року електронною поштою до Великої Палати Верховного Суду надійшла касаційна скарга, подана від імені позивачів зі сканованими підписами. Відповідно до частини восьмої статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи. Відділ опрацювання документів управління забезпечення автоматизованого документообігу Великої Палати Верховного Суду склав довідку про те, що надіслана 22 лютого 2019 року на електронну пошту Великої Палати Верховного Суду касаційна скарга не скріплена електронним цифровим підписом. Касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, зокрема, якщо касаційна скарга не підписана (пункт 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України)».

У наведених справах питання щодо прийнятності касаційної скарги, поданої в електронній формі, вирішувала Велика Палата Верховного Суду, яка не входила до переліку пілотних судів, а процесуальні дії вчинялися до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС.

Аналогічно Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 серпня 2021 року (справа № 903/1030/19) залишила без розгляду відзив на касаційну скаргу відповідача та додаткові пояснення, не скріплені електронним цифровим підписом (пункти 16-19 постанови).

У пунктах 48-49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 522/3777/17 (провадження № 14-651цс19), ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28 лютого 2019 року в справі № 200/12772/18 (провадження № 14-99зц19) та пунктах 16-19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21) сформовано практику щодо подання в електронній формі процесуальних документів до судів, які не входили до переліку пілотних, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС, що виключає подібність обставин із справою, яка переглядається.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Щодо суті касаційної скарги

Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції не врахував презумпцію відповідності кваліфікованого електронного підпису власноручному, не застосував положення статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», внаслідок чого передчасно вирішив питання щодо неприйнятності апеляційної скарги, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про скасування ухвали Дніпровського апеляційного суду із передачею справи до суду апеляційної інстанції на етап вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Висновки щодо застосування норм права

Законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом.

Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.