Заміна сторони виконавчого провадження у справах щодо відведення фізичним особам земель державної власності, розташованих за межами населених пунктів, - позиція Верховного Суду

Верховний Суд розглянув касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру на процесуальні рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалені за наслідком розгляду заяви відповідача про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом особи до ГУ Держгеокадастру про зобов`язання вчинити дії.

Судовим рішенням, яке набрало законної сили, вищевказаний позов було задоволено, а саме – визнано протиправним та скасовано наказ відповідача про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки та зобов’язано ГУ Держгеокадастр затвердити таку документацію.

У подальшому відповідач звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, зокрема із боржника ГУ Держгеокадастру на відповідну Міську раду.

Вищевказану заяву мотивовано тим, що внаслідок внесення змін до Земельного кодексу України ГУ Держгеокадастру (боржник) втратив повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою, яка є предметом спору в цій справі, оскільки землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах територіальних громад, перейшли до земель комунальної власності, а відповідна міська рада наділена повноваженнями розпоряджатися вказаними земельними ділянками, то наявні підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні.

Суди попередніх інстанцій відмовили у задоволені заяви про заміну сторони виконавчого провадження, виходячи з того, що на час подання вказаної заяви виконавчий документ в провадженні органу, який здійснює примусове виконання рішення суду, не перебуває, тобто в розумінні статті 379 КАС України виконавче провадження не відкрито.

Верховний Суд вказав на передчасність таких висновків судів першої та апеляційної інстанцій, касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру задовольнив частково, рішення судів попередніх інстанцій скасував та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалюючи таке рішення, Суд виходив з того, що правонаступництво адміністративного органу це повний або частковий перехід компетенції (функцій, повноважень та відповідальності) від одного адміністративного органу до іншого, що здійснюється в порядку, визначеному законом. Зокрема, у разі набуття компетенції відповідного адміністративного органу його правонаступник зобов`язаний виконати усі обов`язки такого органу перед учасниками адміністративного провадження та особами, які сприяють розгляду справи. Усі рішення та дії адміністративного органу є обов`язковими для його правонаступника.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-IX від 28 квітня 2021 року, який набрав чинності 27 травня 2021 року, розділ X Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, відповідно до якого «з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними. Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради».

ГУ Держгеокадастру, звертаючись до суду першої інстанції із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, зробило посилалось на положення статей 52 та 379 КАС України та зазначеного Закону України № 1423-ІХ.

Натомість суди, відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про заміну сторони виконавчого провадження, не надали оцінку та не встановили:

1. чи уповноважена (наділена за законом достатніми повноваженнями), у даному випадку міська рада, на виконання судового рішення у цій справі;
2. чи ГУ Держгеокадастру втратило повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою, яка є предметом спору в цій справі;
3. чи земельна ділянка, стосовно якої позивачем було розроблено та погоджено проект землеустрою, була фактично передана ГУ Держгеокадастру до відповідної Міської ради.

Судом було наголошено, що приймаючи рішення у порядку статті 52 (заміна сторони чи третьої особи її правонаступником) та 379 (заміна сторони виконавчого провадження) КАС України, суди повинні навести належні мотиви стосовно наявності всіх законодавчих та фактичних умов переходу до іншого субʼєкта (враховуючи, зокрема те, що такий субʼєкт, за загальним правилом, не бере безпосередньої участі у прийнятті такого рішення суду про заміну) всіх прав та обовʼязків (повноважень) субʼєкта, що вибуває; застосовуючи положення статті 379 КАС України важливо враховувати таку складову принципу верховенства права як виконуваність судового рішення (обовʼязковість).

Постанова Верховного Суду від 14 серпня 2023 року у справі №480/279/21 (адміністративне провадження № К/990/9588/23).

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.