Законодавець встановив для Вищої ради правосуддя стандарт доказування для притягнення суддів до відповідальності, аби вона не могла його сама змінити

Як писала «Судово-юридична газета», Верховна Рада 6 вересня прийняла в другому читанні законопроект 9483-2 про створення Служби дисциплінарних інспекторів.

Це означає, що поки цю Службу будуть створювати, функція з розгляду дисциплінарних скарг на суддів тимчасово повернеться до Вищої ради правосуддя.

Нагадаємо, що набрання чинності законом про повернення дисциплінарної функції ВРП (прийнятий у серпні законопроект 9261) прив’язано до набрання чинності законом про створення Служби дисциплінарних інспекторів. Конкурс до Служби Вища рада правосуддя має оголосити протягом 2 місяців з дня набрання чинності Законом 9483-2.

А поки за участі міжнародних експертів будуть шукати та відбирати інспекторів, ВРП розглядатиме скарги на суддів, що накопичилися у неї. Таких близько 11 тисяч.

Але розглядати вона їх буде за новим стандартом.

Так, законопроект 9483-2 передбачає введення нового стандарту доказування підстав притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. У всякому разі, такі правки схвалив Комітет Верховної Ради з питань правової політики, рекомендуючи до другого читання фінальну редакцію законопроекту стосовно створення Служби дисциплінарних інспекторів. Рішення ввести новий стандарт саме до законодавства підтримали Посольства США та ЄС.

Частина членів ВРП тоді зауважила, що стандарт доказування має бути передбачений регламентом Вищої ради правосуддя, а не законом. Крім того, варто провести широке обговорення, з більшим колом експертів, оскільки у міжнародній практиці немає подібних аналогів.

Член ВРП Сергій Бурлаков зазначив, що практика ЄСПЛ та Верховного Суду, зокрема Великої Палати Верховного Суду, застосовує зовсім різні стандарти доказування до різних видів дисциплінарних проступків, які потенційно можуть вчинятися суддями. Більш того, є різна судова практика стосовно дисциплінарної відповідальності прокурорів, адвокатів та суддів.

Більш правильним та виваженим є саме формування дисциплінарної практики дисциплінарним органом. А вже Верховний Суд та, можливо, ЄСПЛ буде здійснювати судовий контроль над результатом дисциплінарного провадження.

Втім, як зауважив голова підкомітету Павло Павліш, на робочій групі і підкомітеті було озвучено пропозицію відійти від «внутрішнього переконання», «бо воно викликає сумніви, в якому саме вигляді його використовувати».

А також встановити стандарт доказування безпосередньо у законі, а не у регламенті Вищої ради правосуддя, який вона може корегувати на свій розсуд.

«Чому ми пропонуємо визначити це на рівні закону – бо Конституцією викладені чіткі умови діяльності ВРП, де не зазначено, що вони можуть встановлювати для себе певні види стандартів доказування. І це може в подальшому стати окремою підставою позовів проти їх рішень, якщо хтось не буде з ними згоден», - пояснив депутат.

За його словами, до робочої групи, яка працювала над цими правками, входили експерти від міжнародних партнерів.

Зі свого боку, антикорупційний експерт IDLO Віктор Килимар зазначив, що «є чітка позиція, яка була прокомунікована двома посольствами – Посольством США та Делегацією Європейського Союзу стосовно стандартів доказування».

«У цих позиціях чітко було рекомендовано використовувати на рівні закону стандарт переваги більш вагомих доказів.

Це є офіційна позиція донорів, яка станом на сьогодні не є зміненою, і, враховуючи природу того, як такі позиції формулюються, ухвалюються та узгоджуються, вона не може бути оперативно змінена», - підкреслив Віктор Килимар.

 «Перше, це те, що озвучив Павло Павліш – єдино правильним буде встановити стандарт доказування у законі. Адже тільки Верховна Рада ухвалює закони і тільки у законі можуть бути передбачені засади дисциплінарної відповідальності.

З іншого боку, у ВРП немає можливості ухвалювати обов’язкові до виконання нормативно-правові акти. І якщо саме ВРП ухвалить такий акт, потім будуть виникати питання як щодо конституційності, так і взагалі законності в подальшому рішень про притягнення чи відмову у притягненні до відповідальності суддів.

По-друге, це стабільність практики. Бо ВРП може у будь-який момент з урахуванням різної мотивації та обставин змінити цей стандарт доказування.

І по-третє, як було озвучено, це правова визначеність. Тому що в протилежному випадку такої визначеності не буде», - підкреслив представник IDLO.

Тому, за його словами,  «найбільш бажаним формулюванням буде стандарт вагомих доказів, як було зазначено у листі».

«Менш бажане – це те, що ВРП негайно встановлює стандарт доказування. І найменш бажаним буде варіант, коли ВРП через рік, враховуючи практику, буде встановлювати стандарт доказування. Бо, як на мене, це буде найменш логічним, коли те, що має лягати в основу рішення, буде його результатом.

ВРП все одно раніше, коли ухвалювала відповідні рішення, виходила з якихось стандартів доказування, оскільки рішення не приймається у вакуумі. Відповідно, вже наявну практику можна проаналізувати, що насправді вже було зроблено.

Що стосується того, який це має бути стандарт доказування, за кордоном теж змінюється ситуація. У них є столітній досвід державотворення. І вони теж змінюють підходи до певних речей, у тому числі притягнення до дисциплінарної відповідальності, у тому числі, й суддів.

Тенденція є очевидною для всіх цивілізованих країн. Це відхід від стандарту доказування «поза розумним сумнівом» і його зменшення – чи до «більш вагомих доказів», чи до «чітких та переконливих доказів», - пояснив Віктор Килимар.

«Підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою та доведеною Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження є чіткими та переконливим для підтвердження існування такої підстави.

Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини в їх сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності», - озвучив формулювання Павло Павліш.

Таким чином, відповідні поправки Дениса Маслова щодо встановлення стандарту доказування у регламенті ВРП були на засіданні Комітету відхилені, і таке рішення підтримав й сам Денис Маслов.

Нагадаємо також, що Комітет рекомендував ввести до закону поправку, за якою голосування членів Вищої ради правосуддя по дисциплінарних справах суддів буде відкритим та поіменним.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.