За несвоєчасне подання декларацій будуть карати в автоматичному режимі, - Рада схвалила законопроект

Наближається час, коли парламент ухвалить закон про відновлення декларування чиновників, депутатів та суддів, тож пристрасті навколо цієї події поступово розпалюються.

9 серпня у Верховній Раді з’явився і в той же день був рекомендований до прийняття за основу профільним Комітетом законопроект 9587-д, спрямований на зміну правил покарання посадовців за несвоєчасне подання декларацій.

10 серпня Рада ухвалила його за основу.

Так, як раніше писала «Судово-юридична газета», Міністерство юстиції нещодавно внесло законопроекти 9586 та 9587, які одразу наштовхнулися на критику від голови НАЗК Олександра Новікова. З приводу подання до парламенту цих проектів Новіков навіть написав листа прем’єр-міністру Денису Шмигалю, де висловив своє обурення тим фактом, що проекти були схвалені Кабміном без його запрошення на засідання та без резолюції НАЗК.

Наступного дня у Верховній Раді було зареєстровано новий доопрацьований законопроект 9587-д. Його авторами виступають голова правоохоронного Комітету Ради Сергій Іонушас, депутати Владлен Неклюдов, В'ячеслав Медяник, Олександр Бакумов та інші.

Як вказують автори, їх законопроектом вносяться зміни до КУпАП, які дозволять «спростити та автоматизувати» оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за статтею 172-6 КУпАП.

Ці зміни реалізується шляхом надання повноважень НАЗК з винесення постанов у справах про адмінправопорушення без складання протоколу про правопорушення за статтею 172-6 КУпАП (Порушення вимог фінансового контролю).

А з самої статті 172-6, яка встановлює відповідальність за несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування викреслюють умову «без поважних причин».

Тобто, відповідальність за нею буде наставати, незалежно від того, чи були у суб’єкта декларування поважні підстави подати електронну декларацію із запізненням, чи ні.

Нагадаємо, що карається таке адмінправопорушення штрафом у розмірі від 850 до 1700 грн.

Депутати пояснюють, що бажають таким чином зекономити час та ресурси і зменшити навантаження на суди, бо зараз процес притягнення до адмінвідповідальності складається з встановлення факту несвоєчасного подання декларації, збору доказів для складання протоколу, направлення матеріалів до суду та розгляд  судом справи із обов’язковою участю прокурора та суб’єкта порушення.

Тому процедуру будуть автоматизувати. Порушення будуть фіксуватися в автоматичному режимі за допомогою засобів реєстру (стосовно ч. 1 ст. 172-6 КУпАП), протокол не складається та розгляд справи відбувається без участі прокурора і присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Законопроектом надається право НАЗК здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймати рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечувати їх виконання в порядку, визначеному НАЗК.

Що ще пропонують автори

Запропоновані зміни виключають можливість звільнення від адміністративної відповідальності за малозначністю при вчиненні вказаного правопорушення.

При цьому ознайомлення з матеріалами справи, надання пояснень, доказів, клопотань передбачається шляхом подання їх через персональний електронний кабінет Реєстру.

Також передбачається, що постанову про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбаченого статтею 172-6 цього Кодексу (крім справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з несвоєчасним поданням без поважних причин декларації, які знаходились на розгляді у судді до набрання чинності цього Закону) може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або у суд, у порядку, визначеному КАСУ, з особливостями, встановленими КУпАП.

Набрання чинності цим законом пропонується прив’язати до вступу в силу ще неприйнятого закону про відновлення декларування. 

Протоколи, які складені, але не розглянуті до дня набрання чинності цим Законом, розглядаються у порядку, який діяв до набрання ним чинності. Також розгляд справ про адміністративні правопорушення, який розпочався, але  не завершився винесенням постанови до дня набрання чинності цим законом, здійснюється у порядку, який діяв до набрання ним чинності. Аналогічно матеріали, які на день набрання чинності цим законом перебувають на розгляді у судах, продовжують розглядатися за правилами, які діяли раніше.

До Реєстру корупціонерів вносити не будуть

Цікаво також і те, як депутати пропонують врегулювати питання внесення прізвищ чиновників до Реєстру корупціонерів.

Якщо особа сплачує штраф на виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення винесеною посадовою особою Національного агентства без оскарження, то відомості про таку особу не вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

Крім того, депутати, як і Мінюст, пропонують обмежити строк зберігання відомостей в Реєстрі корупціонерів.

Він становитиме щодо:

• відомостей про притягнення до дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень – 1 рік;
• відомостей про накладення адміністративного стягнення на фізичну особу за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення – 1 рік;
• відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень – до погашення або зняття судимості з особи, але не менше 5 років;
• відомостей про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення – 5 років.

Після завершення цих строків відомості про особу підлягають виключенню з Реєстру корупціонерів.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.