Пленум Верховного Суду визначається, чи повинні судді проходити поліграф — текстова та онлайн-трансляція

10:00, 4 серпня 2023
4 серпня судді Верховного Суду спробують надати оцінку законопроектам щодо детектора брехні для суддів та 15 років позбавлення волі за корупційне посередництво у судах, онлайн-трансляція.
Пленум Верховного Суду визначається, чи повинні судді проходити поліграф — текстова та онлайн-трансляція
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

У Кловському палаці 4 серпня 2023 року відбудеться вже двадцять п'ятий в історії Верховного Суду Пленум.

У порядку денному роботу Пленуму два основних питання, які пов'язані з черговими законодавчими ініціативами влади та рішенням РНБО від 23 червня 2023 року.

Так, спочатку судді Верховного Суду планують надати оцінку законопроектам № 9438 від 29 червня та № 9438-1 від 14 липня 2023 року. Зазначені законопроекти, нагадаємо, передбачають посилення кримінальної відповідальності для суддів та адвокатів за вчинення корупційних злочинів (до 15 років позбавлення волі) та пропонують запровадити кримінальну відповідальність за так зване посередництво у вирішенні питань в судах (позбавлення волі до 15 років).

Другим питанням судді Верховного Суду розглянуть законопроекти № 9454 від 3 липня та 9454-1 від 11 липня 2023 року. Вказані законопроекти передбачають внесення низки змін у Закон «Про судоустрій і статус суддів». Зокрема, пропонується надати Вищий раді правосуддя право «моніторингу роботи судів» (в тому числі Верховного Суду) у разі вчинення корупційного злочину одним з суддів того чи іншого суду. Моніторинг передбачає можливість проведення психофізіологічного опитування суддів (в тому числі Верховного Суду) із застосуванням поліграфу.

ПРАВО ТВ веде пряму трансляцію з Пленуму:


12:36 Пленум Верховного Суду завершив роботу.


12:36 Станіслав Кравченко повідомив, що наступний Пленум ВС відбудеться у другий половині вересня.


12:05 Станіслав Кравченко розповів, що слідство по справі В. Князєва триває вже три місяці, при цьому про підозру повідомлено лише екс-голові ВС.

Голова ВС підкреслив, що фактично моніторингом способу життя суддів в Україні займаються вісім державних органів.

12:30. Щодо пропозицій відносно заходів відновлення довіри до Верховного Суду, які підготували судді КГС ВС, то як зазначив Станіслав Кравченко, вони містять пропозиції по поданню у двохмісячний термін усіма суддями ВС декларацій доброчесності та їх  перевірці ВККС.

Втім, у голови КЦС ВС Бориса Гулько виникли зауваження. Він зазначив, що більшість суддів ВС вже подали такі декларації, не подала їх лише певна кількість суддів ВС. До того ж, не зрозуміло, на якій підставі ВККС буде перевіряти декларації суддів ВС, якщо ще й взагалі немає інформації, що декларації можуть містити якусь некоректну інформацію.

У відповідь, суддя КГС ВС Віталій Зуєв заявив, що зараз судді Верховного Суду фактично займають позицію, що «нам нічого не подобається», хоча взагалі-то сам ВС повинен щось зробити для відновлення довіри до Суду.

У підсумку, за перші два пункти пропозицій суддів КГС ВС проголосували 112 суддів ВС.

А ось третій пункт - про ініціювання перед ВККС перевірки декларацій доброчесності суддів ВС, підтримали лише 15 суддів ВС, проти проголосували 89 суддів, інші судді утрималися від голосування.


12:02 Що стосується законопроектів 9454 та 9454-1, які у значній міри стали наслідком справи екс-голови ВС В. Князєва, то Станіслав Кравченко повідомив, що їх норми (моніторинг роботи суду, моніторинг роботи Верховного Суду, проведення психофізіологічного опитування суддів, у тому числі ВС, за допомогою поліграфу) можуть торкнутися кожного судді Верховного Суду.

Фактично ж, мова йде про колективну відповідальність усіх суддів того чи іншого суду за протиправні вчинки одного судді.

«Це буде мати негативні психологічні наслідки для суддів, в тому числі суддів Верховного Суду»,- зазначив Станіслав Кравченко.

Зазначені законопроекти викликають застереження з огляду на те, що запропоновані в них норми містять ознаки посягання на незалежність судової влади.

Станіслав Кравченко додав, що судді кожен рік подають низку декларацій, аналіз яких відповідними структурами вже фактично є моніторингом способу життя того чи іншого судді.

Практика ж моніторингу роботи суду, запропонована законопроектами, за словами голови ВС, може бути використана для помсти суддям та тиску на суддів в цілому.

Станіслав Кравченко також підкреслив, що науковість застосування поліграфу викликає у світі великі сумніви, як і оцінка отриманих внаслідок застосування поліграфу результатів.

Голова ВС повідомив, що в таких країнах як Австрія, Німеччина, Австралія застосування поліграфу фактично заборонено. Навіть в США є суттєві обмеження на застосування поліграфу щодо як діючих працівників, так і кандидатів на посади.

Щодо суддів поліграф у світі не застосовується взагалі.

Причина такого стану речей - некоректні висновки, які з'являються внаслідок застосування поліграфу, а також зловживання при інтерпретації результатів.

«Проведення психофізиологічного опитування із застосуванням поліграфу без законодавчого врегулювання цього питання, може суперечити основним правам і свободам громадянина»,- розповів Станіслав Кравченко.

В цілому, норми законопроектів 9454 та 9454-1 Верховний Суд розцінює як посягання на незалежність суддів.

Виступив також суддя Великої Палати Костянтин Пільков, який запропонував створити окрему робочу групу для аналізу проблем  довіри або недовіри до судової влади. Також він запропонував запровадити групу «професійних критиків» судової влади.

У свою чергу, вчений секретар Науково-консультативної ради при ВС суддя Олег Ткачук ознайомив суддів ВС з висновками членів НКР щодо обговорюваних законопроектів. Висновки членів НКР однозначно вказували на недоліки законопроектів та зазначали про тиск на судову владу і конкретні суди.

У підсумку, за відповідне звернення до Верховної Ради із зазначенням недоліків законопроектів 9454 та 9454-1, проголосували 115 суддів ВС, а ще один суддя проголосував проти.


11:00 Щодо законопроектів 9438 та 9438-1 Станіслав Кравченко зазначив, що чомусь ці законопроекти зосереджуються тільки на сфері правосуддя.

Голова ВС повідомив, що згідно з соціологічним дослідженням 2022 року, проведеного за допомогою USAID, найбільш корумпованими сферами громадяни вважають не правосуддя, а, наприклад, процеси відбудови після завершення бойових дій.

Крім того, законопроект не передбачає відповідальності за підкуп прокурора та адвоката, а тільки судді.

Також, Станіслав Кравченко повідомив, що юридична техніка законопроектів є досить суперечливою, оскільки вони містять низку суперечностей з діючими нормами Кримінального кодексу.

«Як перший, так і другий законопроекти необхідно доопрацювати»,- повідомив Станіслав Кравченко.

Відтак, за відповідне звернення до Верховної Ради проголосували 115 суддів ВС. Проти - 0.


10:30 Розглядається питання щодо законопроектів № 9438 від 29 червня та № 9438-1 від 14 липня 2023 року. Зазначені законопроекти, нагадаємо, передбачають посилення кримінальної відповідальності для суддів та адвокатів за вчинення корупційних злочинів (до 15 років позбавлення волі) та пропонують запровадити кримінальну відповідальність за так зване посередництво у вирішенні питань в судах (позбавлення волі до 15 років).

Як зазначив секретар Пленуму ВС Дмитро Луспеник, надійшло кілька пропозицій від суддів ВС. Також, законопроекти обговорювалися на зборах суддів касаційних судів.  Також надійшло звернення від голови Комітету ВРУ з питань правової політики, в якому Верховному Суду запропоновано надати свої пропозиції щодо законопроектів.

Щодо законопроектів № 9454 від 3 липня та 9454-1 від 11 липня 2023 року, то вказані законопроекти передбачають внесення низки змін у Закон «Про судоустрій і статус суддів». Зокрема, пропонується надати Вищий раді правосуддя право «моніторингу роботи судів» (в тому числі Верховного Суду) у разі вчинення корупційного злочину одним з суддів того чи іншого суду. Моніторинг передбачає можливість проведення психофізіологічного опитування суддів (в тому числі Верховного Суду) із застосуванням поліграфу.

Як повідомив Дмитро Луспеник, щодо цих законопроектів надійшли пропозиції судді Великої Палати Костянтина Пількова та зборів суддів КГС ВС.

Також, група суддів КАС ВС підготувала свої «антикризові заходи». Втім, суддя КАС ВС Наталія Коваленко погодилась розглянути пропозиції КАС на наступному Пленумі.


10:27 В такому авральному порядку Пленум було скликано у зв’язку із тим, що до Верховного Суду надійшли офіційні звернення голови Комітету ВР з питань правової політики Дениса Маслова стосовно цих законопроектів. Комітет просить ВС розглянути їх у найкоротший термін для того, щоб законопроекти міг розглянути комітет.

Як оголосив секретар Пленуму ВС Дмитро Луспеник, також надійшли пропозиції від ККС ВС щодо кримінально-правових термінів стосовно законопроекту № 9438.

Що стосується поліграфу, то тут надійшли пропозиції суддів Великої Палати Верховного Суду (які окремо розглянули саме судді ВП ВС), пропозиції від КГС ВС, а також пропозиції від окремих суддів КАС ВС (зокрема, Наталії Коваленко).

Стосовно пропозицій від суддів КАС ВС, то вони мають назву «антикризові заходи».


10:17 У роботі Пленуму виникла паузу - необхідно було уточнити кількість суддів ВС, що проголосували.


10:12 Обрана лічильна комісія Пленуму. Голова комісії - суддя Великої Палати ВС Сергій Мартєв, секретар - суддя КГС ВС Олександр Банасько.


10:08 Кількість суддів ВС, присутніх на Пленумі, зросла до 120.


10:03 Пленум Верховного Суду розпочав роботу

Голова ВС Станіслав Кравченко повідомив, що на Пленумі присутні 109 суддів Верховного Суду.

В цілому ж, в штаті Верховного Суду станом на серпень 2023 є 157 суддів. Необхідний кворум для роботи Пленуму - 105 суддів.


Автор В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики