Верховний Суд виснував, чи може СБУ звертатися до Мін'юсту зі скаргою на реєстраційні дії, якщо питання торкається підсанкційної особи

Департамент СБУ в межах повноважень із здійснення контррозвідувальних заходів з протидії системним загрозам управління державою повинен був забезпечувати реалізацію і моніторинг ефективності введених санкцій, а отже мав право звернутися до Мін`юсту зі скаргою про скасування реєстраційних дій, яка спрямована на запобігання протиправних дій підсанкційними особами.

На цьому наголосив Касаційний господарський суд Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року по справі №  910/2529/22.

Також ВС підкреслив, що приватний нотаріус повинен встановити дійсні наміри сторін договору про поділ майна, беручи до уваги вид та дату застосування персональних санкцій, чи не укладений договір з метою уникнення введених санкцій, добросовісність сторін та врахувати такі обставини під час вчинення реєстраційних дій як державний реєстратор.

Історія справи

У квітні 2021 РНБО ухвалила рішення про застосування до одеського бізнесмена Віктора Шермана санкцій, зокрема, у вигляді блокування активів. Президент України ввів в дію це рішення Указом від 3 квітня 2021 року.

Цього ж дня, 3 квітня, Віктор Шерман уклав з Діаною Шерман договір про поділ майна, набутого у шлюбі, за умовами якого належні йому частки у статутних капіталах трьох товариств перейшли Діані Шерман, а наступного дня – 4 квітня 2021 року – приватний нотаріус провела відповідні реєстраційні дії.

У грудні 2021 Департамент СБУ подав до Мін`юсту скаргу, в якій просив скасувати вказані реєстраційні дії. Мін`юст цю скаргу задовольнив.

Діана Шерман звернулася до суду з позовом, в якому просила скасувати наказ Мін`юсту. Посилалася на те, що реєстраційні дії відбулися до публікації Указу Президента, Департамент СБУ не мав права звертатися зі скаргою на реєстраційні дії, оскільки не є учасником корпоративних відносин, скарга подана із пропущенням передбаченого законодавством 2-місячного строку і не містить обов`язкових відомостей щодо наявності судових спорів.

Суд першої інстанції позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін. Мін`юст звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, просив скасувати рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове - про відмову у позові.

Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

-          чи має право Служба безпеки України звертатися до Мін`юсту зі скаргою на реєстраційні дії з метою реалізації Закону «Про санкції»;

-          чи був нотаріус (державний реєстратор) обізнаний про застосовані щодо Віктора Шермана санкції при вчиненні реєстраційних дій;

-          чи відповідає скарга вимогам ч.5 ст.34 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо скаржник не вказав наявність чи відсутність судових проваджень між тими самими сторонами про той самий предмет спору.

Верховний Суд касаційну скаргу Мінюсту задовольнив, виходячи з таких мотивів.

Зміст рішень судів

Господарський суд міста Києва рішенням від 08.11.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023, позов задовольнив. Як вказує КГС ВС, рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:

-          скаргу до Мінюсту підписав т. в. о. першого заступника начальника Департаменту - начальника ГУ "Д" ДЗНД СБУ; документи щодо призначення на посаду в органи СБУ є службовою інформацією, яка не підлягає розголошенню, тому у Мін`юсту були відсутні підстави для відмови у задоволенні скарги на підставі п.1 ч.8 ст.34 Закону про державну реєстрацію;

-          Закон про СБУ не передбачає право СБУ на подачу відповідних скарг у разі виявлення протиправності в діях державних реєстраторів під час здійснення ними реєстраційних записів;

-          оскільки сторони Договору про поділ майна врегулювали свої приватно-правові відносини, а СБУ не є учасником ТОВ «Фабрика Туризму», ТОВ «Міра-ТЦ» чи ПМП «Інавтострах», права Департаменту СБУ внаслідок вчинення оскаржуваних реєстраційних дій не порушені; за таких обставин скарга СБУ не відповідала вимогам ч.5 ст.34 Закону про державну реєстрацію, що є підставою для відмови у її задоволенні;

-          оскаржувані реєстраційні дії були вчинені державним реєстратором 04.04.2021, однак зі скаргою про їх скасування Департамент СБУ звернувся лише 17.12.2021, що свідчить про пропуск строку на подання скарги;

-          незважаючи на наявні підстави для відмови у задоволенні скарги, Мін`юст не прийняв рішення про відмову в задоволенні цієї скарги відповідно до п.6 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою КМУ №1128 від 25.12.2015 (Порядок №1128) а розглянув скаргу по суті та задовольнив її;

-          Мін`юст розглянув скаргу невідкладно, без розгляду її колегіально, посилаючись на наявність очевидних порушень закону, проте у матеріалах справи відсутні докази очевидних порушень Закону «Про санкції»;

-          оскільки станом на момент вчинення 04.04.2021 реєстраційних дій Указ Президента, яким введено у дію рішення РНБО від 02.04.2021, не був опублікований та не набрав чинності, то реєстраційні дії проведені без порушення вимог Закону про державну реєстрацію, а у державного реєстратора не було правових підстав для відмови у вчиненні реєстраційних дій на підставі Закону «Про санкції» тощо.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо права СБУ на звернення до Мін`юсту зі скаргою на реєстраційні дії з метою реалізації Закону «Про санкції»

Мін`юст в касаційній скарзі зазначає, що Департамент СБУ подав до Мін`юсту скаргу від 17.12.2021 №5/6/1/1-129 щодо скасування реєстраційних дій, яка спрямована на запобігання протиправних дій підсанкційними особами саме особою права якої і порушено, оскільки саме на СБУ покладено обов`язок зі здійснення контррозвідувальних заходів з метою попередження, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України.

Скаржник вказує на відсутність висновків Верховного Суду щодо питань застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме, ч.5 ст.34 Закону про державну реєстрацію та пунктів 1-4 ст.24 Закону "Про СБУ" щодо права СБУ звертатися до Мін`юсту зі скаргою на реєстраційні дії з метою реалізації Закону "Про санкції".

Діана Шерман у відзиві зазначає, що Департамент СБУ не має повноважень на подання скарги про скасування реєстраційних дій: 1) подання скарги не є контррозвідувальною діяльністю; 2) працівники СБУ не наділені повноваженнями, відповідно до п.2 ч.1 ст.25 Закону "Про СБУ" подавати скарги; 3) контроль за виконанням накладених санкції покладено на Секретаря РНБО (п.2 Указу Президента України від 03.04.2021 №140/2021); реєстраційні дії не порушують права Департаменту СБУ.

Департамент СБУ наголошує, що рішенням РНБО від 02.04.2021 покладено обов`язок на СБУ щодо забезпечення та реалізацію і моніторингу ефективності санкцій; з огляду на це Департамент СБУ подав скаргу до Мін`юсту щодо скасування реєстраційних дій, які спрямована на запобігання протиправних дій підсанкційними особами.

Верховний Суд погоджується із доводами скаржника (Мінюсту) з огляду на таке.

На СБУ покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці. До завдань СБУ також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України (ст.2 Закону "Про СБУ").

СБУ відповідно до своїх основних завдань зобов`язана, зокрема:

-          здійснювати інформаційно-аналітичну роботу в інтересах ефективного проведення органами державної влади та управління України внутрішньої і зовнішньої діяльності, вирішення проблем оборони, соціально-економічного будівництва, науково-технічного прогресу, екології та інших питань, пов`язаних з національною безпекою України (п.1 ч.1 ст.24 Закону "Про СБУ");

-          здійснювати контррозвідувальні заходи з метою попередження, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України (п.4 ч.1 ст.24 Закону "Про СБУ").

В ході контррозвідувальної діяльності органи, підрозділи та співробітники СБУ мають право, зокрема, проводити контррозвідувальні операції та відповідні оперативні і оперативно-технічні заходи з метою попередження, своєчасного виявлення і припинення розвідувально-підривної, терористичної та іншої протиправної діяльності на шкоду державній безпеці України (п.3 ч.2 ст.7 Закону "Про контррозвідувальну діяльність").

Пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд РНБО Верховною Радою України, Президентом України, КМУ, Національним банком України, СБУ.

Відповідно до рішення РНБО від 02.04.2021 пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) внесло СБУ, а РНБО підтримало їх.

Президент України Указом №140/2021 ввів в дію рішення РНБО від 02.04.2021 та поклав на Секретаря РНБО контроль за його виконанням.

У п.3 рішення РНБО від 02.04.2021 Секретар РНБО поклав на КМУ разом зі СБУ та Національним банком України обов`язок забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), передбачених п.2 цього рішення.

СБУ - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України (ст.1 Закону "Про СБУ").

Дії Департаменту СБУ з подання скарги до Мін`юсту були спрямовані не на захист своїх приватно-правових інтересів, а на захист інтересів держави шляхом реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України, що було спрямовано на запобігання протиправних дій особами, щодо яких застосовані персональні санкції.

Враховуючи, що санкції введені саме на пропозицію СБУ, а Секретар РНБО поклав, зокрема, на СБУ обов`язок забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), Департамент СБУ в межах повноважень із здійснення контррозвідувальних заходів з протидії системним загрозам управління державою повинен був забезпечувати реалізацію і моніторинг ефективності введених санкцій, а отже мав право звернутися до Мін`юсту зі скаргою про скасування реєстраційних дій, яка спрямована на запобігання протиправних дій підсанкційними особами.

У випадках, коли подається скарга до суб`єкта владних повноважень, необхідно виходити з безумовного обов`язку суб`єкта владних повноважень (за винятком, зокрема, судів, для яких встановлений окремий порядок розгляду звернень у формі позовних заяв, скарг тощо) розглянути відповідне звернення та прийняти вмотивоване рішення на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на це помилковими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що Департамент СБУ не мав права звертатися зі скаргою про скасування реєстраційних дій до Мін`юсту, оскільки СБУ не є учасником ТОВ "Фабрика туризму", ТОВ "Міра-ТЦ" чи ПМП "Інавтострах", а права Департаменту СБУ внаслідок вчинення оскаржуваних реєстраційних дій не порушені.

Щодо обізнаності нотаріуса (державного реєстратора) про застосування санкцій

Верховний Суд погоджується із доводами Мінюсту з огляду на таке.

Інформація, розміщена в Інформаційно-пошуковій системі "Законодавство України", є загальнодоступною та загальновідомою, а отже не потребує окремого доказування.

Тому, загальновідомим є факт того, що Указ Президента України №140/2021 від 03.04.2021 був опублікований в Офіційному віснику Президента України 03.04.2021, а отже, набрав чинності в цей самий день.

З вказаної дати (03.04.2021) щодо Віктора Шермана застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), зокрема, у вигляді блокування активів - тимчасового обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

За обставинами справи, приватний нотаріус посвідчила Договір про поділ майна та підписи осіб на актах приймання-передачі часток у статутних капіталах товариств та вчинила реєстраційні дії (як державний реєстратор).

Нотаріус зобов`язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину. Встановлення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін (ст.44 Закону "Про нотаріат" (в редакції на момент вчинення відповідних дій).

Відповідно до ст.6 Закону про державну реєстрацію (в редакції, чинній на момент проведення реєстраційних дій) державний реєстратор здійснює перевірку цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи - громадянина України шляхом отримання відомостей про таку особу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

З огляду на те, що застосовані щодо Віктора Шермана санкції введені в дію в день укладення Договору про поділ майна та актів приймання-передачі, приватний нотаріус повинна була встановити дійсні наміри сторін Договору про поділ майна, беручи до уваги вид та дату застосування персональних санкцій, чи не укладений договір з метою уникнення введених санкцій, добросовісність сторін та врахувати такі обставини під час вчинення реєстраційних дій як державний реєстратор.

Суди попередніх інстанцій не дослідили вказаних обставин та помилково вказали, що станом на момент вчинення 04.04.2021 реєстраційних дій, Указ Президента України №140/2021 від 03.04.2021 про введення у дію рішення РНБО від 02.04.2021, не був опублікований та не набрав чинності.

Щодо відповідності поданої скарги вимогам ч.5 ст.34 Закону про державну реєстрацію

Діана Шерман зазначає, що суди попередніх інстанцій правильно застосували ч.5 ст.34 Закону про державну реєстрацію, оскільки скарга Департаменту СБУ не відповідає вимогам до скарги, що є обов`язковою підставою для відмови у її задоволенні.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що у скарзі відсутні відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у ній питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та / або внесення відомостей до ЄДР.

Верховний Суд погоджується з доводами Мінюсту з огляду на таке.

Як вказує Мінюст, відкриті відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень і відомості про стан розгляду справи на веб-сайті Судової влади України не свідчили про наявність судових рішень, а відмова у розгляді скарги виключно з підстав незазначення скаржником інформації про наявність судових проваджень свідчила б про надмірний формалізм.

Відмова у прийнятті та розгляді скарги у сфері державної реєстрації у зв`язку з наявністю формальних недоліків при її оформленні, свідчитиме про надмірний формалізм та обмеження особи права на звернення зі скаргою. Водночас, особам належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування вимог, встановлених законом.

З огляду на це, формальні недоліки скарги у сфері державної реєстрації не можуть позбавляти особу права оскарження дій державного реєстратора в порядку ст.34 Закону про державну реєстрацію. Тому, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про невідповідність скарги Департаменту СБУ вимогам Закону про державну реєстрацію.

Щодо строку для звернення зі скаргою

Діана Шерман зазначає, що Департамент СБУ подав скаргу через 258 днів, після закінчення строку на подання, що є обов`язковою підставою для відмови у задоволенні скарги.

СБУ у відзиві вказало, що оскільки Департамент СБУ у скарзі вказав, що порушення виявлені "станом на сьогодні", а скарга датована 17.12.2021 та надійшла до Мін`юсту 17.12.2021, у Мін`юсту були відсутні відомості про те, що скаржник довідався про оскаржувані рішення раніше, ніж за 60 днів до подання скарги.

Суди попередніх інстанцій вказали, що оскаржувані реєстраційні дії були вчинені державним реєстратором 04.04.2021, однак зі скаргою про їх скасування Департамент СБУ звернувся лише 17.12.2021, що свідчить про пропуск строку на подання скарги.

Верховний Суд щодо цього доводу зазначає таке.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Мін`юсту та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю (ч.3 ст.34 Закону про державну реєстрацію).

За загальним правилом строк звернення обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналася про рішення державного реєстратора. При цьому "повинна" варто тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Верховний Суд звертає увагу, що із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК його ст.79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньої кількості доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст.79 ГПК наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Як Мін`юст, так і Департамент СБУ під час розгляду справи вказували, що Департамент СБУ у скарзі вказав, що порушення виявлені "станом на сьогодні", а скарга датована 17.12.2021 та надійшла до Мін`юсту 17.12.2021, відсутні відомості про те, що скаржник довідався про оскаржувані рішення раніше, ніж за 60 днів до подання скарги.

Діана Шерман спростувала вказані доводи учасників справи, водночас на підтвердження власної позиції не надала доказів, з яких би вбачалося існування іншої дати обізнаності Департаменту СБУ про оскаржувані реєстраційні дії.

Верховний Суд у постановах від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 20.08.2020 у справі №914/1680/18, на які посилався скаржник, вказав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи, він покладає тягар доказування на сторони; одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує; така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Отже, Верховний Суд касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнив.

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 у справі №910/2529/22 скасував та ухвалив нове рішення - відмовити у задоволенні позову Діані Шерман до Міністерства юстиції України про часткове скасування наказу від 21.12.2021 №4574/5.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.