Кабмін пропонує покласти на працівників юридичних осіб обов’язок інформувати про корупцію у роботодавців

Уряд зареєстрував у Верховній Раді законопроект 9505 щодо вдосконалення механізмів запобігання корупції, зокрема у приватній сфері та супровідний до нього законопроект 9506. Автором документів виступає НАЗК.

Зокрема, пропонується у законі про запобігання корупції встановити, що працівник, який проводить внутрішній аудит, зобов’язаний невідкладно, але не пізніше одного робочого дня з моменту виявлення інформації, що може свідчити про вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень працівниками юридичної особи або іншими особами та/або про підбурення до вчинення корупційного правопорушення, пов’язаного з діяльністю юридичної особи, інформувати спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції. Тобто – органи прокуратури, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро України або НАЗК.

Як пояснює заступник голови НАЗК Андрій Вишневський, потребує вирішення проблема відсутності чітко сформульованого обов’язку внутрішнього аудитора юридичної особи повідомляти спеціально уповноваженому суб’єкту у сфері протидії корупції інформацію, що може свідчити про корупцію.

«У Стратегії передбачено вирішення проблеми високого рівня толерування корупції у приватному секторі економіки, зокрема шляхом встановлення на законодавчому рівні обов’язку внутрішніх аудиторів повідомляти про виявлені ними факти вчинення корупційних і пов’язаних з корупцією правопорушень.

Наразі у пп. 3, 4 ч. 3 ст. 61 Закону передбачені загальні вимоги до працівників юридичної особи, в тому числі і приватних підприємств, невідкладно інформувати посадову особу, відповідальну за запобігання корупції у діяльності юридичної особи, керівника юридичної особи або засновників (учасників) юридичної особи про випадки підбурення до вчинення корупційного правопорушення, пов’язаного з діяльністю юридичної особи, та вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень іншими працівниками юридичної особи або іншими особами.

Крім того, такий обов’язок чітко покладено на працівників підрозділів внутрішнього аудиту в органах виконавчої влади відповідно до п.п. 3 п. 13 Порядку здійснення внутрішнього аудиту та утворення підрозділів внутрішнього аудиту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.2011 № 1001.

Однак відсутність законодавчого положення, яким би чітко був визначений обов’язок внутрішніх аудиторів приватної юридичної особи повідомляти про виявлені ними факти, призводить до неефективного виконання такого обов’язку», - вказує НАЗК.

«При цьому варто звернути увагу і на перелік суб’єктів, принаймні одного з яких згідно з положеннями пп. 3, 4 ч. 3 ст. 61 Закону негайно повинна проінформувати посадова або службова особа юридичної особи, інша особа, яка виконує роботу та перебуває з юридичною особою у трудових відносинах.

Враховуючи високий рівень латентності корупційних і пов’язаних з корупцією правопорушень, вважаємо, що для більш ефективного реагування на факти підбурення до вчинення корупційного правопорушення, пов’язаного з діяльністю юридичної особи, та вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень іншими працівниками юридичної особи або іншими особами необхідно розширити перелік суб’єктів шляхом визначення обов’язку працівників, які проводять внутрішній аудит, негайно інформувати про такі факти спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції, тобто згідно з абз. 14 ч. 1 ст. 1 Закону органи прокуратури, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро України або НАЗК», зазначають автори проекту.

Також пропонується з виключити з положень закону про запобігання корупції та деяких інших законодавчих актів слова «та особливо відповідальне», «або особливо відповідального».

Стосовно виключення поняття «особи, які займають особливо відповідальне становище», то тут Андрій Вишневський зазначає про недоцільність виокремлення та використання у Законі терміна «особи, які займають особливо відповідальне становище» з огляду на те, що законодавство не дає чіткої відповіді на запитання, у чому полягає різниця між категоріями «особи, які займають відповідальне становище» та «особи, які займають особливо відповідальне становище». Тому, на думку НАЗК, немає суттєвих відмінностей між цими категоріями. Паралельне вживання законодавцем таких категорій, як зазначає НАЗК, порушує вимоги техніки нормотворення та сприяє правовій невизначеності, а отже, потребує вирішення шляхом внесення змін до Закону з метою уніфікації термінології.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.