Комітет Верховної Ради дав роз’яснення щодо дисциплінарного провадження проти суддів

Комітет з питань правової політики 21 липня надав роз’яснення щодо застосування окремих положень законів «Про Вищу раду правосуддя» та «Про судоустрій і статус суддів» в частині дисциплінарного провадження щодо суддів.

Відповідну пропозицію вніс голова Комітету з питань правової політики Денис Маслов.

Отже, виходячи з системного аналізу положень цих законів, Комітет вважає:

1. Дисциплінарне провадження щодо судді починається з дня настання певних обставин (отримання скарги, звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або прийняття Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття дисциплінарної справи), а використання у абзаці другому частини другої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» прийменника «після» означає, що дисциплінарне провадження щодо судді починає здійснюватися з дня отримання Вищою радою правосуддя відповідної скарги щодо дисциплінарного проступку судді, звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або прийняття Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття дисциплінарної справи.

(Як відомо, відповідно до статті 42 Закону про Вищу раду правосуддя дисциплінарне провадження розпочинається після отримання скарги щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом).

2. Враховуючи, що стаття 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» №1798-VIII від 21 грудня 2016 року мала декілька редакцій, але протягом всього часу її існування у частині обставин, які є підставою для здійснення дисциплінарного провадження, за своєю суттю вона залишалася незмінною. Аналогічний підхід у визначенні моменту, з якого починає здійснюватися дисциплінарне провадження, слід застосовувати й під час розгляду дисциплінарних скарг, отриманих органом, уповноваженим здійснювати дисциплінарне провадження щодо суддів:

а) у період з 21 грудня 2016 року (набрання чинності Законом України «Про Вищу раду правосуддя» №1798-VIII) до 7 листопада 2019 року (Закон України «Про Вищу раду правосуддя» в редакції від 11 вересня 2019 року);

б) у період з 7 листопада 2019 року (Закон України «Про Вищу раду правосуддя» в редакціях від 7 листопада 2019 року, 28 листопада 2019 року) до 11 березня 2020 року (визнання частини першої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р/2020 від 11 березня 2020 року);

в) у період з 11 березня 2020 року (визнання частини першої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р/2020 від 11 березня 2020 року) до 5 серпня 2021 року (набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» № 1635-IX від 14 липня 2021 року, яким частину першу статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» було виключено, а частину другу цієї ж статті доповнено абзацом другим, який на сьогодні є чинним).

3. У частині одинадцятій статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» під словами «час … здійснення відповідного дисциплінарного провадження» слід розуміти період часу, який розпочинається з дня отримання органом, уповноваженим здійснювати дисциплінарне провадження щодо суддів, дисциплінарної скарги, звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або прийняття Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття дисциплінарної справи та закінчується в день ухвалення остаточного рішення у відповідному дисциплінарному провадженні у одній з таких форм:

а) рішення дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя - доповідача або Дисциплінарної палати про повернення дисциплінарної скарги;

б) рішення Дисциплінарної палати про відмову у відкритті дисциплінарної справи;

в) рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді - у разі якщо таке рішення не оскаржено до Вищої ради правосуддя;

ґ) рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді - у разі оскарження відповідного рішення Дисциплінарної палати до Вищої ради правосуддя;

г) рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами повторного розгляду дисциплінарної справи - у разі скасування судом рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

Комітет наголосив, що відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів та забезпечення роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя зміцнить суспільну довіру до ВРП.

Нагадаємо, раніше два автори, які є представниками «Слуги народу» та одного Комітету, внесли фактично однакові законопроекти про порядок відбору Служби дисциплінарних інспекторів за участі міжнародників, однак один з них пропонує закріпити певні повноваження за МЗС.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.