Роботодавців зобов’яжуть платити пеню працівнику у разі затримки виплати зарплати на більш, ніж 15 днів

Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики Галина Третьякова 19 липня зареєструвала разом із колегами законопроект щодо посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати, в тому числі у випадку неплатоспроможності роботодавця 9510.

Зокрема вона пропонує зобов’язати роботодавців, у разі затримки виплати заробітної плати на строк більше 15 календарних днів після закінчення місяця, за який здійснюється виплата, сплатити працівникові пеню в розмірі та на умовах, визначених трудовим або колективним договором, але не менше облікової ставки Національного банку у розрахунку на рік за кожен день затримки, та виплатити всю суму заборгованості із заробітної плати та суму компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».

Також пропонується надати право працівнику тимчасово припинити виконання роботи у разі затримки виплати заробітної плати на строк більше 15 календарних днів.

Крім того, Третьякова пропонує:

• розширити підстави для видання судових наказів, зокрема у разі, якщо заявлено вимогу не лише про стягнення заборгованої заробітної плати, а також нарахованої на день виплати суми компенсації втрати частини заробітної плати та пені у зв’язку з порушенням строків її виплати;
• закласти законодавчі підстави для створення гарантійної установи задля задоволення грошових вимог найманих працівників у разі неплатоспроможності роботодавця, як це передбачено ст. 25 Європейської соціальної хартії (переглянутої), частиною ІІІ Конвенції МОП № 173 про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця та Директивою 2008/94/ЄC про захист працівників у разі банкрутства працедавця;
• виплачувати працівнику компенсації у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат працівника за 12 місяців, що передують місяцю, в якому порушено справу про банкрутство чи припинено трудовий договір у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи. При цьому максимальний розмір компенсації не може перевищувати дванадцяти мінімальних заробітних плат станом на 1 січня відповідного року;
• включити до Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування періоду, за який виплачено вищезазначену компенсацію заробітної плати, як періоду, за який сплачено єдиний внесок із виплаченої суми компенсації заробітної плати, та врахування такого періоду при обчисленні страхового стажу для призначення пенсій та страхових допомог за рахунок коштів соціального страхування.
• Законопроектом передбачається виплата працівнику компенсації у разі неплатоспроможності роботодавця лише для боргів, заявлених в господарському процесі щодо роботодавця, день відкриття провадження у справі про банкрутство якого настав не раніше дня набрання чинності запропонованим законом. 

Як зазначає автор у обгрунтування проекту, за даними Держстату, станом на 1 лютого 2022 заборгованість з виплати заробітної плати 129,5 тисячам працівників активних підприємств становила 3,1 млрд грн, в тому числі:

• 1,3 млрд грн накопичено на державних підприємствах та 165,9 млн грн. на комунальних підприємствах;
• понад 48,5 млн грн утворено за рахунок бюджетних коштів. Працівникам промисловості було заборговано понад 2,2 млрд грн або 72,7% від загальної заборгованості.

Внаслідок завданого російською агресією величезного удару економіці України чимало підприємств були змушені припинити або скоротити свою діяльність, що призводить до подальшого порушення строків виплати заробітної плати та не сприяє виплаті працівникам раніше утвореної зарплатної заборгованості, отже генерує її зростання.

Зокрема, через зниження обсягів платежів за спожиті комунальні послуги поглиблюється проблема із невиплатою заробітної плати працівникам комунальних підприємств. Також потребує врегулювання проблема своєчасної виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери та об’єктів критичної інфраструктури, які знаходяться на території тимчасової окупації або у зоні бойових дій та продовжують виконання трудових обов’язків у рамках українського законодавства.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.