Значення експертизи як доказу для оцінки розміру завданої суб’єктом влади шкоди особі, - позиція Верховного Суду

Верховний Суд розглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Товариства до Виконавчого комітету міської ради про визнання протиправним та скасування індивідуального акта і відшкодування шкоди, заподіяної його прийняттям.

Відповідно до встановлених у цій справі обставин Виконком прийняв рішення про демонтаж рекламної конструкції, належної позивачу. У подальшому таке рішення відповідача було визнано протиправним, внаслідок чого Товариство просило стягнути з Виконкому заподіяну шкоду.

Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволені цієї частини позовних вимог відмовили.

У касаційній скарзі Товариство просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій у частині відмови у задоволені позову про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної його протиправним рішенням, мотивуючи свої вимоги зокрема тим, що судом апеляційної інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи з метою перевірки наданої суду проектно-кошторисної документації на відновлення демонтованих рекламних конструкцій.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд погодився з доводами касаційної скарги у цій частині, скасував судові рішення та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, зазначивши, що останній встановив не всі фактичні обставини справи, які мають вирішальне значення для її правильного вирішення, та, крім того, немотивовано відмовив у задоволенні клопотання позивача про проведення судової експертизи з метою достовірного з`ясування питань, що є предметом доказування, а саме – дійсної вартості майна, пошкодженого протиправним рішенням відповідача.

При цьому Суд врахував, що на підтвердження розміру заподіяної матеріальної шкоди протиправним рішенням Виконкому позивачем надано до суду копію розробленої спеціалізованим підприємством проектно-кошторисної документації на виконання відновлюваних робіт, в якому визначена загальна сума відновної вартості демонтованих засобів зовнішньої реклами.

Крім того, позивач подав до суду апеляційної інстанції клопотання, в якому просив призначити проведення судової експертизи з метою перевірки правильності розрахованої у проектно-кошторисній документації суми відновної вартості демонтованих засобів зовнішньої реклами. Судом у задоволенні цього клопотання було відмовлено.

На підставі аналізу положень статей 72-76 та 90 Кодексу адміністративного судочинства України Верховний Суд зазначив, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Тобто саме на суди покладається обов`язок щодо встановлення усіх обставин справи на підставі всебічного дослідження належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, здійснення їх оцінки та, за необхідності, перевірки.

Крім того, з огляду на положення Закону України «Про судову експертизу» та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5, Суд дійшов висновку, що на підставі висновку інженерно-технічної, зокрема будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертиз можна вирішити питання, які входять до предмету доказування у цій справі, а саме - перевірка правильності складання проектно-кошторисної документації на виконання відновлюваних робіт демонтованих засобів зовнішньої реклами та проведених у ній розрахунків розміру шкоди, завданої позивачу демонтуванням засобів зовнішньої реклами.

Однак, суд апеляційної інстанції, відхиливши поданий позивачем доказ з підстав його недостовірності, відмовив у задоволені клопотання позивача щодо призначення експертизи, яка могла підтвердити достовірність поданого доказу та, відповідно, надати суду можливість встановити необхідну для правильного вирішення цієї справи обставину - розмір шкоди, завданої позивачу протиправним рішенням відповідача.

З огляду на вищезазначене, Верховний Суд дійшов висновку, що оцінка розміру шкоди, заподіяної особі протиправним рішенням суб’єкта владних повноважень, може бути здійснена на підставі будь-яких поданих стороною доказів, що відповідають ознакам належності, допустимості, достовірності та достатності, а завданням суду є надання їм правової оцінки за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, а також перевірці з метою встановлення усіх обставин справи та вирішення питань, що входить до предмету доказування.

Постанова Верховного Суду від 15 травня 2023 року у справі №380/25725/21 (адміністративне провадження № К/990/29907/22).

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.