Учасників судових процесів будуть повідомляти через Viber, Whatsapp чи Telegram, і вони повинні будуть негайно підтвердити такі повідомлення

В учасників судових процесів з’являться нові обов’язки. Так, Комітет Верховної Ради з питань правової політики 1 червня рекомендував ухвалити в першому читанні законопроект №8358 про дистанційне правосуддя.

Ним пропонується доповнити процесуальні кодекси, у тому числі Кодекс адмінсудочинства (де громадянин, як правило, судиться з державою) новими статтями «Особливості судових викликів та повідомлень на період дії воєнного чи надзвичайного стану».

У них передбачити, що суд може викликати або повідомляти учасників справи та інших учасників судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі на відомі засоби комунікації цих учасників телефонограмою, СМС повідомленням, електронною поштою, повідомленням у месенджерах.

У випадку неможливості забезпечити повідомлення таким способом – через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти, телефонограми, СМС повідомлення, повідомлення у месенджерах негайно підтвердити суду про отримання чи ознайомлення із відповідним викликом або повідомленням.

Текст такого підтвердження зберігається, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, та приєднується до справи і вважається належним підтвердженням повідомленням учасника судового процесу.

У такому випадку виклик або повідомлення вважається врученим учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання чи ознайомлення із викликом або повідомленням.

В свою чергу, Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець вже зазначив, що такі зміни можуть призвести до порушення прав громадян.

«У цілому зауважую, що зазначені вище пропозиції не є доцільними, адже в умовах воєнного чи надзвичайного стану використання учасниками справи засобів зв’язку може бути унеможливлене у зв’язку із пошкодженням ліній електропередач або застосуванням графіків відключення електроенергії, хакерських атак, знаходженням учасника судового процесу в районі проведення бойових дій або на тимчасово окупованій території.

Це в свою чергу унеможливить завчасне ознайомлення учасників справи із відповідним викликом або повідомленням.

Щодо сповіщення на офіційному веб-порталі судової влади України, необхідно зазначити, що доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, сервісів «Стан розгляду справ» та «Список справ, призначених до розгляду» може бути тимчасово призупинено для запобігання загрози життю та здоров’ю суддів та учасників судового процесу у період воєнного стану, як це було у 2022 році.

Окрім того варто враховувати, що ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень публікуються з урахуванням вимог статті 7 Закону України «Про доступ до судових рішень» (відомості, що не можуть бути розголошені в текстах судових рішень, відкритих для загального доступу). З огляду на викладене, учасник справи не зможе повноцінно ознайомитися із судовим рішенням (особливо це стосується відповідачів та третіх осіб).

Аналогічне зауваження стосується і запропонованих проектом змін до частини першої статті 251-1 КАС України, частини першої статті 272-1 ЦПК України, частини першої статті 242-1 ГПК України, щодо повідомлення учасника справи про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Додатково зауважую, що використання у частині третій статті 131-1 КАС України слова «негайно» може по-різному тлумачитися на практиці та як наслідок не відповідає принципу правової визначеності, який є одним із елементів конституційного принципу верховенства права», - вказав він.

Державна судова адміністрація теж висловила низку технічних зауважень.

Зокрема, ДСА звертає увагу, що у законопроекті залишився невизначеним механізм негайного підтвердження учасником процесу суду інформації про отримання чи ознайомлення із відповідним викликом або повідомленням за допомогою електронної пошти (телефонограми, СМС повідомлення, повідомлення у месенджерах) (стаття 131-1 КАС України, стаття 128-1 ЦПК України та стаття 272-1 ГПК України в редакції Законопроекту).

Також ДСА вказує, що у запропонованій редакції Законопроекту чітко не визначено, про який спосіб повідомлення учасником суду йде мова – автоматизований чи неавтоматизований.

У разі застосування неавтоматизованого способу відправлення повідомлень у формі СМС або на месенджери (використовуючи номер мобільного телефону для реєстрації облікового запису) ДСА застерігає, що в такому випадку не буде гарантовано збереження даних про доставку судових викликів і повідомлень, зокрема існуватиме високий ризик їх втрати через відсутність засобів запобігання від їх видалення.

У випадку застосування автоматизованого способу розсилки судових викликів і повідомлень залишається невизначеним механізм автоматичного надходження підтверджень від учасників про отримання чи ознайомлення із відповідним викликом або повідомленням за допомогою електронної пошти (телефонограми, СМС повідомлення, повідомлення у месенджерах) до автоматизованої системи документообігу суду, оскільки при автоматичній розсилці таких повідомлень учасник позбавлений технічної можливості відповідати на таку розсилку.

Крім того, потребує уточнення, в який спосіб згадана інформація буде переноситися в програму: інформація заповнюватиметься в ручному режимі працівниками апарату суду або робитимуться скріншоти листування та прикріплюватимуться до матеріалів справи.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.